Тільки приблизно третина кандидатів у народні депутати у виборчому окрузі №85 подали проміжні фінансові звіти про використання коштів виборчого фонду.
З усіх найбільший виборчий фонд — у Віктора Шевченка, а найменший — у Людмили Архипової, яка, схоже, агітаційної компанії не розпочинала. Попри те, що проміжні вибори до Верховної Ради на виборчому окрузі №85 відзначаються небувалою щедрістю кандидатів, у фінансових звітах такі витрати не зазначені. ОВК виборчого округу №85 звернулася у Національне агентство протидії корупції щодо кандидатів, які не надали проміжних фінансових звітів.
До 8 липня включно усі кандидати у народні депутати на проміжних виборах до Верховної Ради мали подати проміжні фінансові звіти про надходження і використання коштів виборчого фонду. Із 37-ми кандидатів на виборчому окрузі №85 проміжні фінансові звіти подали лише 13: Ігор Ткач, Людмила Архипова, Анжела Яровата, Михайло Глагович, Віктор Шевченко, Оксана Тебешевська, Володимир Цвіль, Олег Савка, Святослав Кавінський, Микола Гошовський, Андріан Волгін, Ольга Сікора, Сергій Насалик. ОВК виборчого округу №85 склала відповідний акт із переліком кандидатів, які не подали проміжних фінансових звітів та направила його у Національне агентство з протидії корупції.
За використанням коштів можна простежити тенденції та особливості ведення виборчої кампанії. Деякі кандидати (як, наприклад, Ігор Ткач, Віктор Шевченко, Оксана Тебешевська Микола Гошовський, Ольга Сікора) левову частку виборчого фонду спрямували на агітацію через ЗМІ: у цих кандидатів витрати на ЗМІ становлять від 70 до 90% від загальної суми. Натомість, Святослав Кавінський не використав на агітацію через мас-медіа жодної копійки. Зате він найбільше з усіх кандидатів використав коштів на агітацію через носії зовнішньої реклами (біг-борди, сіті-лайти) — майже 40% виборчого фонду. Сергій Насалик — також у лідерах із розміщення виборчих біг-бордів у Калуші, проте у його фінансовому звіті про ці витрати — ні слова.
З усіх кандидатів лише Михайло Глагович спрямував 100% свого виборчого фонду на виготовлення матеріалів передвиборної агітації. Другий показник — в Андріана Волгіна, Олега Савки та Святослава Кавінського, які на ці витрати спрямували приблизно половину свого виборчого фонду.
Витрати на оренду приміщень для зустрічі із виборцями у всіх кандидатів — мізерні: на цих виборах більшість кандидатів і навіть ВІП-агітаторів «ходили в народ», тобто, зустрічалися із виборцями у дворах, на вулицях та ринках.
Дмитро Ярош на ринку у Калуші
У звітах практично немає витрат на публічні заходи, які проходили за спонсорства чи за підтримки кандидатів. Найбільше коштів на ці витрати задекларовано у Сергія Насалика — майже 40% виборчого фонду. Хоча, саме про публічні заходи за підтримки цього кандидата відомо найменше. Зате у Віктора Шевченка, за участі якого уже кілька тижнів мешканці округу безкоштовно їздять на Буковель, у фінансовому звіті таких затрат взагалі не зазначено. Загалом, хоча проміжні вибори до Верховної Ради на виборчому окрузі №85 відзначаються небувалою щедрістю кандидатів, проте у фінансових звітах такі затрати, переважно, не зазначені.
ВІКТОР ШЕВЧЕНКО
На розміщення агітаційних матеріалів на біг-бордах, вивісках, сіті-лайтах Віктор Шевченко витратив 25 тис. гривень або 7% виборчого фонду
У кандидата від “УКРОПу” Віктора Шевченка — найбільший виборчий фонд серед кандидатів, які подали проміжні фінансові звіти — понад 360 тис. гривень. Усі кошти до свого виборчого фонду кандидат вніс сам. Левову частку коштів Віктор Шевченко використав на агітацію через ЗМІ — 85% виборчого фонду. Ще 8% — на виготовлення матеріалів передвиборної агітації — плакатів, листівок, буклетів), і майже 7% – на «зовнішню» рекламу.
Віктор Шевченко — член партії “УКРОП”, брат народного депутата Олександра Шевченка, екс-гендиректора ТК «Буковель». Сам кандидат є директором ТОВ «Бугіль». Серед співзасновників «Бугіля» — ТзОВ «Скорзонера» та ТзОВ «Амбіком», які, за даними сайту youcontrol, володіють рівними частками у розмірі 50%. Серед кінцевих бенефіціарних власників — Віктор Шевченко, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов.
Кінцевими бенефіціарними власниками «Скорзонери» є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Фірма «Амбіком» є основним оператором розваг на «Буковелі» і володіє ресторанами, об’єднаними під брендом «Сarte-l» . Найбільша доля ТОВ «Амбіком» належить Вікторові Шевченку, у співзасновниках — Тарас Дудняк та Володимир Човганюк, які також значаться співвласниками «Бугіля».
Зазначаючи у фінансовому звіті витрати на передвиборну кампанію, Віктор Шевченко не вказав, однак, кілька речей. Так, упродовж кількох тижнів щодня з Калущини та Рогатинщини на «Буковель» відправляються по кілька автобусів. Там мешканцям виборчого округу пропонують безкоштовні екскурсію та обід. Зазвичай — і спілкування із кандидатом. Однак, у витратах виборчого фонду кандидата такі витрати не прописані.
Скрін зі сторінки Романа Дашавця у Facebook
Автобуси до Буковеля. Фото Мар’яни П’єцух, УП
Як і витрати на проведення соціологічного опитування, яке проводить «Галицька Соціологічна Група» на замовлення «УКРОПу».
За тиждень до виборів біля штабу Віктор Шевченка проводили опитування
СЕРГІЙ НАСАЛИК
Сергій Насалик, згідно з фінансовим звітом, не витратив жодної гривні на розміщення агітаційних матеріалів на біг-бордах чи сіті-лайтах
За масштабами виборчого фонду Сергій Насалик — безпартійний висуванець від БПП та брат міністра енергетики й вугільної промисловості, розташувався одразу за Віктором Шевченком — майже 265 тис. гривень, які кандидат витратив з 16 червня до 4 липня. Усе — власні кошти. Майже 40% виборчого фонду Сергій Насалик витратив на “розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів, проведення публічних заходів за підтримки кандидатів”. Ще 32% виборчого фонду Сергій Насалик витратив на ЗМІ і 29% — на виготовлення агітаційних матеріалів.
Сергій Насалик — міський голова Рогатина. На офіційному сайті Рогатинської міської ради не розміщено його декларацію про доходи. Проте, відомо, що до обрання на посаду Сергій Насалик займався бізнесом. Сергій Насалик значиться у засновниках двох фірм. ТзОВ спільне українсько-польське підприємство «Галпласт» (виробництво мінеральних вод), де має частку у розмірі 68,64%, а його дружина Вікторія Насалик — 31,36%. Ще на зорі існування фірма Сергія Насалика через засновників бул пов’язана із фірмою «Техно-Центр» та іншими фірмами, які мають стосунок до екс-народного депутата від Партії регіонів Валерія Келестина. У 2008 році у засновниках «Галпласту» залишилися тільки подружжя Насаликів.
Також Сергієві Насалику належить левова частка у фірмі ТзОВ «Галнадра» (виробництво мінеральних вод, тари з пластмас, неспеціалізована оптова торгівля) — 92,98%. Ще часткою у розмірі 6% володіє фірма Сергія Насалика «Галпласт», а 1% — у Романа Круп’яка.
Сергій Насалик значиться у співзасновниках ТОВ «Відродження-2011», яке викупило кінотеатр у Калуші. Його частка там становить 5%. Ще 90% має екс-заступник міністра оборони В’ячеслав Кредісов, і ще 5% — дружина Кредісова Ірина Кілко. Також Сергій Насалик до 2015 року був уповноваженою особою Рогатинської районної організації УП, був у співзасновниках Рогатинської районної організації політичної партії «ЕКО+25%» (політичний проект, за участі якого Ігор Насалик у 2006 році намагався потрапити до Верховної Ради), яка у 2012 році припинила свою діяльність, є співзасновником Рогатинської районної організації ГПО «Голос нації».
МИКОЛА ГОШОВСЬКИЙ
Скільки витратив Микола Гошовський на агітацію на біг-бордах і сіті-лайтах – невідомо. У фінансовому звіті зазначено, що 1980 гривень кандидат витратив загалом і на агітацію через носії зовнішньої реклами, і на проведення публічних заходів за його підтримки
За який період подав фінансовий звіт кандидат у народні депутати від політичної партії «ПАТРІОТ» та член цієї політичної сили Микола Гошовський у самому звіті не зазначено. Виборчий фонд кандидата становить 220 тис. гривень. З них 100 тис. гривень вніс він сам, хоча на сайті ЦВК значиться, що Микола Гошовський — тимчасово не працює. Микола Гошовський працював прокурором Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької та Львівської областей. У 2014 році був звільнений з роботи з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» та із забороною займати посаду упродовж десяти років.
У 2011 році Микола Гошовський у статусі прокурора Івано-Франківської області був визнаний ледь чи не найбагатшим прокурором України. На той час його річний дохід склав 422 тис. гривень, враховуючи як зарплату, так і пенсію. Зараз виборчу кампанію Миколі Гошовському допомагає фінансувати 32-річна киянка Віолетта Пустова, яка перерахувала до виборчого фонду Миколи Гошовського 120 тис. гривень єдиним платежем.
Станом на 8 липня — коли Микола Гошовський подав фінансовий звіт — він використав 85% свого виборчого фонду. Левову частку коштів (70%) кандидат використав на агітацію через ЗМІ. Ще майже 29% — на виготовлення матеріалів передвиборної агітації.
Майже 2000 гривень зі свого виборчого фонду Микола Гошовський спрямував на статтю витрат, пов’язану із «…проведенням концертів, вистав, спортивних змагань чи інших публічних заходів за підтримки кандидата або оприлюднення інформації про таку підтримку». Невідомо про що йдеться. Однак, 3 липня у себе на сторінці Фейсбук спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу апарату РДА Василь Паращак написав про те, що кандидат у нардепи Микола Гошовський «купив Святі Мощі Св. Варвари і подарував церкві у Новиці». Зі допису Василя Паращака зрозуміло, що не одна церква на Калущині отримала такий подарунок від кандидата.
СВЯТОСЛАВ КАВІНСЬКИЙ
На агітацію через біг-борди і сіті-лайти Святослав Кавінський витратив майже 67 000 або майже 40% виборчого фонду
Самовисуванець Святослав Кавінський подав звіт з 3 червня до 6 липня. Сам кандидат на окрузі зареєструвався найпершим. Проте «ОПОРА» зафіксувала фальшстарт кандидата, адже біг-борди із прізвищем кандидата та привітанням з’явилися ще до Великодніх свят, тобто, задовго до офіційного старту виборчої кампанії.
Виборчий фонд кандидата у народні депутати Святослава Кавінського становить 185 тис. гривень. З них 43,3 тис. гривень — власні кошти кандидата, 140 тис. гривень — внески юридичних осіб і 1777 — внески фізичних осіб.
Святослав Кавінський значиться співзасновником цілого ряду підприємств. ТзОВ «КОС Капітал» (електромонтажні роботи, монтаж водопровідних мереж, систем ропалення та кондиціонування) , ТзОВ «КОС Лтд» (електромонтажні роботи, оптова торгівля машинами й устаткуванням, для добувної промисловості та будівництва), ПП «Полістарсервіс» (будівництво житлових і нежитлових будівель) — із кримською «пропискою», як і ПП «Гранд-2000» (оптова торгівля паливом), яке зараз — у процесі ліквідації.
Святослав Кавінський — родом із Калущини, проте упродовж двох десятиліть проживав у Криму. Повернувся до Калуша після окупації Криму. Працював на посаді заступника голови Калуської РДА. Після звільнення заснував ТзОВ «КОС-Інвест» (консультування з питань комерційної діяльності; дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням).
Святослав Кавінський значиться у співзасновниках калуського ТзОВ «Завод-Техмаш» та ГО «7 грудня», серед яких — і кандидат на міського голову Калуша на місцевих виборах 2015 року Ігор Очкур. Ігор Очкур очолює міську організацію БПП «Солідарність», від якої на місцевих виборах Святослав Кавінський балотувався до Верховної Ради.
Згідно із фінансовим звітом, 140 тис. гривень на рахунок виборчого фонду внесло ТзОВ «Навчально-курсовий комбінат» з калуською пропискою, засновником якого є батько Святослава Кавінського — Ігор Кавінський. Ще 1000 гривень на рахунок виборчого фонду внесла мати кандидата Марія Кавінська, і 777 гривень — Андрій Лагойда з Брошнева, можливо — власник магазину «Інструмент», що у Брошневі.
Половину свого виборчого фонду Святослав Кавінський спрямував на виготовлення агітаційних матеріалів (плакатів, листівок, буклетів) і ще майже 40% — на біг-борди та сіті-лайти. 13 тис. гривень кандидат витратив на виготовлення та встановлення агітаційних наметів і ще 10 тис. гривень — предметів і сувенірів з використанням його даних.
ОЛЬГА СІКОРА
На агітацію через біг-борди і сіті-лайти Ольга Сікора витратила 10,7 тис. гривень
Виборчий фонд кандидата від ВО «Батьківщина», екс-народного депутата Ольги Сікори склав майже 150 тис. гривень. З них 60,5 тис. гривень внесла сама кандидат і ще 85 тис. гривень становлять добровільні внески фізичних осіб. Майже 70% виборчого фонду Ольга Сікора витратила на агітацію через ЗМІ. Ще майже 24% — для виготовлення матеріалів передвиборної агітації.
Ольга Сікора значиться співзасновником кількох підприємств.
У 2012 році Ольга Сікора була співзасновником ПП «Мелентьєв В. І.» (вантажний автомобільний транспорт), проте — недовго. Нині єдиним засновником і кінцевим бенефіціарним власником підприємства є її син — Сергій Мелентьєв.
У 2008 році Ольга Сікора стала співзасновником ПП «Телерадіокомпанія «Шанс» (діяльність у сфері радіомовлення), але у 2012 році, після перемоги у виборах до Верховної Ради, вибула зі складу засновників. Нині єдиним засновником телерадіокомпанії значиться донька кандидата — Оксана Тенюх.
Тож, на сьогодні Ольга Сікора, фактично, не є у засновниках жодної із компаній. Також у 2014 році було припинено її діяльність як ФОП у сфері діяльності ресторанів та наданні послуг мобільного харчування. На сайті ЦВК місце праці не вказано.
Ольга Сікора значиться співзасновником ГО «Калуський громадський комітет захисту України»
А також — ГО «Івано-Франківський обласний комітет захисту землі».
Виборчу кампанію Ольги Сікори підтримали і четверо фізичних осіб. Усі — калушани. Це — Марія Луцан, яка раніше була підприємцем, Лілія Височан, яка була помічником народного депутата Ольги Сікори на громадських засадах, Тамара Мигович, яка є членом ОВК №85 на цих виборах від парламентської фракції «Батьківщина», та Оксана Чорна.
Далі буде
