Щороку День Петра і Павла святкується 12 липня. Це важливе християнське свято, яке завершує цикл великих свят.
У цей цикл входить Трійця і Івана Купала, в яких переплелися народні традиції і християнство. Про це повідомляють Українські Новини.
Шанування апостолів Петра і Павла почалося після Хрещення Русі, адже Петро і Павло – це два стовпи віри, які протилежні, але в підсумку приходять до єдиного закінчення свого земного шляху.
У православній церкві свято Петра і Павла займає важливе місце, адже святий Петро вважається першим серед апостолів.
В Україні з цим святом пов’язано багато традицій і вірувань. У багатьох районах з цього дня починається жнива. У Карпатах день Петра і Павла пов’язують з початком спекотного літнього періоду.
Прийнято вважати, що в цей день необхідно вмиватися з трьох ключів, зустрічати схід сонця і щедро пригощати бідних. Раніше до цього дня готувалися, як до великого свята. Люди білили хати, прибирали на подвір’ї, оздоблювали рушниками стіни. Також з ранку обов’язково йшли до церкви, а дівчата прикрашали свої голови вінками з польових квітів.
Після 12 липня переставала кувати зозуля. Старі люди пояснювали: “Мандрикой вдавилася”. Згідно з легендою, птах вкрала у святого Петра одну мандрику й за це була покарана Богом. На Петра і Павла вона давиться мандриками й перестає кувати. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народним віруванням, віщує нещастя. Мандрика – це блюдо, яке готується з тіста й сиру саме до цього свята.
У цей день закінчується Петрів піст, і дозволяється готувати молочні страви.
Святий Петро вважався покровителем пастухів. Високі з ніжними блакитними квітами стебла цикорію в Україні називають “Петровим батогом”.
На Бойківщині пастухи збиралися на пасовиську, будували “петрівник” – невелику землянку чи загорожу, прикрашену зеленню, і разом обідали. Їли молочне – щоб корови краще доїлися.
У східних регіонах України існував такий звичай на Петра: жінки обідали гуртом, а потім рвали трави, що мають жовтий цвіт, і годували ними корів: “щоб жовте молоко було”.
На другий день після Петра відзначали колись теж свято, але наполовину менше, і називалося воно “на пів-Петра”. На Слобожанщині у цей день різали трьох півників і варили борщ у трьох горщиках – “три борщі, бо святий Петро три рази відрікався від Христа”.
Народні прикмети на Петра:
Якщо на Петра один дощ – врожай непоганий, два – добрий, а три – багатий.
Як іде на Петра дощ, гнитиме картопля.
Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.