Підкорити українську найвищу вершину разом з Дмитром взялися його товариші, серед них і брат Дмитра. Довго готувалися, в день підйому прокинулися ще до сходу сонця, в 4 ранку, і зі спільної молитви розпочали сходження.
Про підйом на Говерлу Дмитро мріяв давно – багато років чоловік то відкладав цю мрію, то відтерміновував її. А потім в Україну прийшла війна… Дмитро, як справжній чоловік покинув свою невелику власну справу і пішов боронити рідну державу, – повідомляє ZIK.
І от в 2016 році, в якусь мить, мрія про підйом на Говерлу чоловіку могла здатися нереальною – на війні він втратив обидві ноги.
Дмитро був сапером – рятував життя побратимів та місцевого населення. Та одна з ворожих мін назавжди змінила його життя. Ліву ногу Дмитрові відірвало на місці, праву вже згодом ампутували в лікарні. Чоловік переніс 27 операцій і все ж не здався. Як каже Дмитро, варто заходити в двері, які для кожного з нас хтось відкриває. Для нього цією людиною стала волонтер Ірина, яка запропонувала бійцеві пройти протезування в США. Вже зараз Дмитро Котов впевнено стоїть на майже своїх двох. Він не здався, не втратив сили духу і прагне жити повноцінним життям.
Втілити мрію, і показати таким самим ветеранам війни як Дмитро, що головне не здаватися, взялися його побратими.
“Підйом на Говерлу мені снився два тижні поспіль”.
“Два тижні поспіль я бачив у сні, що я підіймаюся на Говерлу. Я кожен день засинав і бачив цей сон. Я розповів про ці сни товаришу – військовому капелану. І він разом з іншими побратимами і запропонували мені піднятися на Говерлу”, – зізнається Дмитро.
Частину шляху проїхали на вантажівці, 10 кілометрів бездоріжжя і команда під’їхала до підніжжя гори Петрос, далі – пішки. До вершини 8 кілометрів. 8 кілометрів, які і звичайній людині подолати не просто, для Дмитра дорога часом була дуже складною. Йшли, трохи відпочивали, побратими уважно стежили за самопочуттям Дмитра. Чоловік в гарному гуморі і з впевненістю в очах підіймався до вершини. По дорозі ділиться емоціями – каже: як би часом важко не було – головне не здаватися. Аби подолати 2061 метр на шляху до вершини, чоловіки витратили 12 годин.
Це послання він перш за все адресує тим військовим, які опинилися в такій ситуації як і він. “Головне не закриватися в собі, спілкуватися і по-можливості жити звичайним життям. Головне почати щось робити, а далі все піде само собою”, – зазначає Дмитро.
“Навіть, якби Говерла була вищою на 100 метрів, я б все одно її підкорив”
І от, коли вершина вже зовсім поруч – для Дмитра почалося справжнє випробування. Якщо досі дорога була протоптаною стежкою, то за кількасот метрів до місця призначення – це крутий кам’янистий схил.
Плюс для підйому до цього місця теж вже витрачено чимало сил. Зупинка за зупинкою і мить зневіри була вже зовсім близько. І тут знов – дружнє побратимське плече: чоловіки утворили живий ланцюг і тримаючи один одного за руки допомагають бійцеві долати останні метри. З моральною та фізичною підтримкою Говерла підкорена.
Вже тут на вершині Дмитро ділиться враженнями: “Це стан ейфорії. Було дуже важко, але воно того варто. Тепер я точно не буду зупинятися. Не можна зупинятися, завжди треба рухатися вперед, як важко б не було”.
І навіть тут, після довгих 12 годин дороги, чоловік жартує: “… Якби Говерла була вищою на 100 метрів, і тоді її підкорив би”.
Дмитро Котов – перший українць, який на двох протезах ніг покорив Говерлу. Тут, на вершині, Дмитру вручили сертифікат про новий український рекорд – чоловік став першим українцем з двома протезами ніг, який покорив Говерлу – 2061 метр.
Котов сподівається, що його приклад додасть сили і віри в себе військовим, які гірко відчули на собі, що таке справжня війна.
Автор фото: Бейло Балла
Читайте також: На Прикарпатті молодіжна комісія розпочала проведення християнських таборів. ФОТО
