Ганні Микитин із села Красне, що на Рожнятівщині, днями виповнилося 105 років. Жінка є найстарішою жителькою Прикарпаття.
Історію Ганни Микитин розповіла журналістка Сабіна Ружицька, пише “Курс”.
Це неймовірно, але попри свій поважний вік, бабця Ганна сама куховарить, пере та рубає… дерев’яні скіпки для печі. Вона ніколи за свій довгий вік не була в лікарні та й зараз майже не хворіє. У чому таємниця здоров’я та довголіття поважної жінки?
“У неймовірній доброті, внутрішньому спокої та великій вірі в Бога, – мовить невістка Ольга. – Моя друга мама, бо свекрухою я її ніколи не називала, настільки сильна тілом і духом жінка, що таких людей я за свої 72 роки не зустрічала. Усе, що би не трапилося в її житті: війна, голод, важка праця в колгоспі, втрати рідних, – вона сприймала спокійно, з молитвою і за все дякувала Богу. Мама завжди каже, що коли вона сама нічого не може змінити, то може молитися. І Бог дасть сили все пережити”.
За словами Ольги Микитин, бабця Ганна народилася у багатодітній родині. Її батько не повернувся з фронту Першої світової війни. Мати зосталася молодою удовою з 4 дітьми. Жінка вдруге вийшла і народила ще троє дітей.
Ганна ніде не вчилася і досі є малограмотною, читати та писати майже не вміє. Зате може порахувати гроші та зробити розрахунки для господарства, скажімо, порахувати мішки з урожаєм, розділити на щодень місячну пенсію.
Ганна вийшла заміж за односельця Михайла, у подружжя народився один син, який вже теж відійшов у засвіти. Зараз у поважної жінки є невістка, онук та правнучка.
Ще 98-річною жінка утримувала корову, свиней, курей, жила у невеличкій хатині самотою. У 100 років через настійливі прохання рідних перейшла жити у хату невістки.
З дитинства пані Ганна звикла багато і важко працювати, тому попри свій поважний вік пані Ганна працює: щодня готує їсти, пере та рубає “попри пальці” невеликі дерев’яні скіпки для розпалювання печі. Вона трохи недобачає, а своєрідною міркою, куди треба сокирою махнути, є її пальці.
Довгожителька ще сама готує, їсть багато молочних страв, полюбляє сир зі сметаною. До алкоголю завжди була байдужа. І навіть 20 грамів “для апетиту” пити не буде, бо це “чортяче зілля”.
Щодня бабця Ганна прокидається о 07.30, годину молиться, одягається та увесь день порається по господарству, увечері дивиться телевізор, як бачить події на Сході, дуже хвилюється і просить Бога, аби нарешті закінчилася війна. Лягає спати жінка швидко – о 19.30, перед сном знову годину молиться.
Невістка додає, що її мати ніколи не була в лікарні, сина удома народила, а протягом життя майже не хворіла, хоча важко працювала в колгоспі, мерзла, недоїдала і недосипала. Зараз Ганна Микитин вже недобачає і недочуває, але жодних ліків приймати не хоче, каже, що це “огидна хімія”.
Внутрішньому спокою і сильному характеру пані Ганни дивуються всі. Хай що б трапилося у її житті, вона ніколи не виказує своїх емоцій. Вона зі стоїчною гідністю пережила смерті чоловіка, сина і правнучки. У найтяжчі хвилини скорботи казала, що кожна людина, яка народилася, мусить померти. І якщо вже Бог забрав її рідних до себе, то вона, яка залишилася жити, має за них молитися, а не ридати, адже померлих не повернути. За такий спокій бабцю Ганну в селі називають семижильною.
Фото – Зеновія Годованець
Читайте також: Прикарпатці можуть безкоштовно відвідати Галицький національний парк
