Нові подробиці пенсійної революції в Україні: що буде з пенсійним віком, пенсіями та податками

П'ятниця, 17 березня 2017 15:09
За словами віце-прем'єра Павла Розенка, накопичувальний рівень можна запустити вже у 2018 році.

В Україні вже через кілька місяців презентують проект пенсійної реформи. Нововведення у пенсійній сфері стали "каменем спотикання" під час погодження оновленого меморандуму з МВФ. У фінальній версії документа прибрали пункт, згідно з яким накопичувальний рівень пенсійної системи запрацює тільки після ліквідації дефіциту Пенсійного фонду (ПФ). Кілька тижнів тому прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив про те, що "дірку" в ПФ "залатають" тільки через чотири роки, проте обов'язкові накопичення "на старість" планують запровадити вже в наступному році. Як життя українців зміниться після реформи пенсійної системи?.

Пенсійна система "без вікон і дверей"

Пенсійна система України, згідно з чинним законом, повинна складатися з трьох рівнів. Повноцінно працює тільки перший – солідарний. Діє так званий "договір поколінь". Працюючі українці сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ), гроші потрапляють у Пенсійний фонд і перерозподіляються між пенсіонерами.

Другий рівень системи (обов'язковий накопичувальний) безуспішно намагаються запустити вже багато років. Останній раз "масштабну реформу", яка передбачала запуск другого рівня, проводив у 2011-му на той момент віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Однак, з того моменту ситуація з пенсійною системою тільки погіршилася: другий рівень так і не запрацював, а дефіцит солідарної системи досяг рекордних 140 мільярдів гривень. Сама накопичувальна система передбачає, що частину своєї зарплати українці будуть перераховувати на індивідуальний рахунок. Зібрані кошти можна буде витратити після досягненню пенсійного віку.

Третій рівень – приватні пенсійні фонди – поки ще тільки розвивається. З 16 мільйонів офіційно працюючих українців (дані Мінсоцполітики), які потенційно могли б віддавати частину зарплати в приватні фонди, цією можливістю скористалися лише близько мільйона осіб.

У новому уряді за реформування пенсійної системи взявся віце-прем'єр Павло Розенко. Діючу систему чиновник порівнює з недобудованим будинком – без даху, вікон і дверей. Вже через кілька місяців Кабмін обіцяє представити свій варіант "реконструкції недобудованого будинку".

"Так було виписано законодавство, що пенсія повинна складатися з трьох частин, до 60% – солідарний рівень, 30% – накопичувальний, 10% – приватні фонди. І коли ми говоримо: давайте обмежимося солідарною системою, тоді ми повинні визнавати, що наш ресурс – 60% від можливого", – заявив віце-прем'єр під час дискусії в Інституті Горшеніна.

Як і чому змінять солідарний рівень

Солідарна система переживає кризу не лише в Україні. Головна проблема – демографічна ситуація. Медицина не стоїть на місці, умови праці поліпшуються, в результаті люди живуть довше. Крім того, жінки в розвинених країнах не поспішають народжувати дітей, а займаються кар'єрою. Покоління дітей скорочується, при цьому старих людей не стає менше. В Україні вже зараз 10 працюючих утримують 11 пенсіонерів. За підрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень, вже до 2050 це співвідношення стане критичним – 10 працюючих будуть "годувати" 15 пенсіонерів.

Скоротити кількість українців на "заслуженому відпочинку" і збільшити кількість працюючих можна за рахунок збільшення пенсійного віку. Цим шляхом пішла більшість країн Європи. Так, у ЄС середній вік виходу на пенсію досяг 65 років. Більш того, Єврокомісія рекомендувала підвищувати пенсійний вік до 70 років. Деякі німці вже зараз виходять на заслужений відпочинок у 67.

Якщо в Україні збільшити пенсійний вік до 65 років – кількість пенсіонерів зменшиться на один мільйон. Якщо до 62 років – на 500 тисяч, підрахували в Інституті демографії. Питання перегляду пенсійного віку викликало бурхливі обговорення. Проти цього кроку виступили понад 85% з 12 тисяч опитаних читачів.

За словами Розенка, підвищувати пенсійний вік не можна через коротку тривалість життя українців. "Поки я не бачу можливостей для коригування віку без збільшення тривалості життя в країні. У чоловіків вона в середньому становить 65 років", – заявив чиновник. Щоправда, при цьому Розенко чомусь оперує не даними про тривалість життя після 60 років, а називає середній вік життя українця. В останньому показнику враховується смертність в будь-якому віці, в тому числі при народженні. За даними Міністерства соціальної політики, чоловіки, які доживають до пенсійного віку, в середньому живуть до 76 років, а жінки – до 80 років. Тобто український чоловік живе на пенсії не 5 років, як можна зрозуміти зі слів чиновника, а 16.

В ефірі одного з телеканалів міністр соцполітики Андрій Рева пояснив: підвищувати пенсійний вік в Україні немає необхідності, так як в уряду є інші способи вплинути на співвідношення працюючих і пенсіонерів. Зараз з 16 мільйонів працевлаштованих ЄСВ платять лише 10 мільйонів, решта мають право не платити і цим правом користуються. У числі "пільговиків", наприклад, кілька мільйонів аграріїв. У Пенсійному фонді  розповіли про те, що на даний момент розглядається можливість зобов'язати платити ЄСВ всіх.

Є й інші нововведення солідарної системи. Відсутній страховий стаж можна буде купити за 704 гривні/місяць. Наприклад, якщо не вистачає п'ять років, доведеться заплатити 42 240 гривень. 

Накопичувальний рівень: "за" і "проти"

Днями концепцію запровадження накопичувального рівня пенсійної системи в Інституті Горшеніна презентував нардеп від БПП Юрій Соловей. "Ми вважаємо, що новою пенсійною політикою має стати впровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи", – пояснює нардеп.

Є кілька важливих "за" накопичувального рівня: в українців з'явиться стимул легалізувати свій дохід для того, щоб відкладати кошти на індивідуальному рахунку, а накопичені кошти будуть працювати на економіку країни. Згідно з озвученими парламентарієм підрахунками, Україна через відсутність накопичувального рівня пенсійної системи втратила близько 6,8 мільярда доларів.

"Ми регламентуємо, що прибутковість за облігаціями не може бути нижче рівня інфляціі. Ми повинні розуміти, що гроші не знецінюються. Кожна людина має свій персональний накопичувальний рахунок. Кожен місяць отримує СМС з інформацією про те, скільки накопичено грошей. Якщо людина захворіла, вона може використовувати ці гроші на лікування. Якщо людина вмирає, гроші не пропадають так, як це відбувається зараз, а вони передаються спадкоємцям", – розповів Соловей.

Коли накопичувальний рівень запрацює, українці будуть отримувати дві пенсії. Щоправда, це не торкнеться тих, хто вже вийшов на пенсію або досягне 60 років найближчим часом.
За словами Розенка, накопичувальний рівень можна запустити вже в 2018 році. До речі, минулого року віце-прем'єр анонсував запуск "елементів накопичувальної системи на початку 2017 року". У всякому разі, чиновник заявляв про такі плани. Реалізувати ці "плани" так і не вдалося.

Після реформи від 2 до 7% від зарплати (щороку відсоткова ставка зростатиме) доведеться віддавати під другий рівень пенсійної системи. Віце-прем'єр припускає, що ці гроші можна взяти з ПДФО (18% від доходу). До речі, ПДФО поповнює місцеві бюджети, якщо 7% від цього податку забрати на пенсії, місцевій владі доведеться "затягнути пояси".

Експерт у сфері пенсійного забезпечення, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко пояснює: для того, щоб накопичувальні пенсії дійсно вплинули на добробут українців, заощадження потрібно відкладати близько 40 років. Тобто збирати "на старість" потрібно з 20 років.

Ще один мінус накопичувальної системи – існує небезпека, що поки українці вийдуть на пенсії, зібрані гроші "з'їсть" інфляція, пояснює в інтерв'ю  міністр соцполітики Андрій Рева. При цьому міністр нагадує: в 2015 році рівень інфляції був вище 40%. В Україні складно знайти фінансову установу, яка здатна примножити капітал за рік хоча б на 40%. В ідеалі ж гроші в накопичувальному фонді повинні не просто компенсувати інфляцію, але і примножувати капітал.

"Яку прибутковість паперу повинні були мати в минулому році, щоб ви не втратили 100 грн, які ви вклали в позаминулому? Ви можете назвати структури в Україні, які здатні 20 років давати хоча б 2% над рівнем інфляції сьогодні? Нікуди вкладати. Навіть якщо гроші ми з вами гіпотетично знайшли, але вкладати їх в країні нікуди. Давайте вивеземо за кордон, будемо насичувати її економіку?", – говорить Андрій Рева.

Нагадаємо, в травні мінімальну пенсію в Україні піднімуть з 1247 до 1312 гривень, а в грудні – до 1373 гривень. Середня пенсія за підсумками цього року досягне більше 2000 гривень.

Джерело

Перегляди 272 разів






Loading...


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Читайте нас в соціальних мережах

Сторінка Франківчанни в FACEBOOK