Україна, яка хворіє на "безліс": вирубки, пожежі і корупція

П'ятниця, 28 квітня 2017 10:04
Збитки від незаконних вирубок лісу в Україні за 5 років зросли на 77%, завдавши збитків на 300 мільйонів гривень. Тільки у 2016 році держава недорахувалась лісу на 157 мільйонів гривень, а пожежі завдали шкоди лісовому господарству ще на 8,6 мільйона гривень тільки у минулому році. І це лише основні "діагнози" наслідків регулювання лісового господарства.

У медіа сумно жартують, що українці отримали "безвіз", заплативши за нього "безлісом". Насправді проблема виникла не сьогодні і навіть не за "попередників" (втім, вони тут постаралися на славу). Хоча, ніде правди діти – європейці зацікавлені в українській деревній сировині. І вболівають за відкритий ринок у цій галузі в нашій державі. Тільки проблема в тому, що відкривати поки що нічого.

Аналітики Офісу ефективного регулювання провели аналіз проблематики лісової галузі і презентували його у Зеленій книзі "Регулювання ринку деревини". За даними цього дослідження 50% актів, що регулюють ринок деревини, провокують високі корупційні ризики через неактуальність. А 6 із 44 актів є відверто незаконними. Відтак, нинішнє правове поле не здатне забезпечити облік лісів та їх використання, безсиле перед незаконними рубками, не забезпечує ефективних механізмів охорони лісу та прозорої реалізації деревини.

Активісти, експерти та чиновники ставлять запитання до всіх, дотичних до проблеми: ліс – це товар чи ресурс? Головним завданням вбачають збалансування інтересів держави і бізнесу. Натомість екологи та науковці наголошують: ліс – це ще й екологічний ресурс, від якого залежить виживання цілих екосистем, і наше з вами – в тому числі.

Історія хвороби

Керівник кафедри дендрології та лісової селекції Національного універститету біоресурсів та природокористування України Юрій Марчук наголосив, що важко переоцінити важливість 10 мільйонів гектарів лісів України, а це 1/6 території, і важливість 2 мільярдів 200 мільйонів деревини на корені — це декілька бюджетів держави.

Згідно ще з радянським визначенням, ліс — це природній ресурс, що не є майном. Належить ліс державі, згідно з 13 статтею Конституції України. Державні ліси передаються у користування державним підприємствам, що мають статус постійних користувачів (або безстрокових орендаторів, якщо казати мовою міжнародною). Деревина при цьому і доходи від її реалізації – власність цих підприємств. Вони її продають, вільно обираючи, кому саме. Державні чиновники не мають права втручатися у господарську діяльність цих підприємств. Це в теорії. На практиці виходить інакше.

Як розповів експерт Світового банку Михайло Попков, труднощі, що виникли на ринку деревини, загострились у 2011-2013 роках, коли корумповане Держлісагентство лобіювало інтереси експорту деревини. Здійснювався експорт завдяки корупційним же схемам, в тому числі – через фірми-"прокладки". Слідство за цими фактами триває досі.

Головне, що треба було зробити давно – відмовитися від тіньового експорту деревини. У нас сьогодні мало хто знає, як це відбувається. Більше того, за свідченням експертів, Держлісагентство досі працює з посередниками, а не напряму зі споживачами.

Що найбільше болить

Заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов відзначив, що тіньовий ринок української деревини сьогодні коливається в межах 3-4 мільйонів кубометрів. Втрати від цього за останні 5 років досягають близько 300 мільйонів гривень, причому це тільки прямі втрати. А є ще опосередковані – проблеми для екології, корупція в силових структурах та органах місцевої влади.

Що ще більше хвилює Міністерство економічного розвитку – це спотворення конкуренції на цьому ринку. Адже навіщо платити, якщо можна домовитись, вночі щось спиляти, не відновлювати дерева, а отримати їх зі специфічною конкурентною перевагою,
– відзначив заступник міністра.

При цьому, за його інформацією, максимум 50-70% деревини реалізуються на аукціонах, зокрема – в системі ProZorro. І ті аукціони, які існують, Нефьодов не вважає ідеальними – як точки зору простої архітектури, так і з точки зору проведення та доступу всіх учасників. Але, за його словами, це вже прогрес.

Читайте також: Вовки, лосі і браконьєри, або Немає гіршого звіра за людину

Натомість науковці наголошують, що тільки проблемами регуляції ринку деревини все не обмежується. Юрій Марчук нагадав, що у 2013 році ООН прийняла програму відтворення лісових ландшафтів у світі – взяла зобов'язання створити 350 мільйонів гектарів лісів до 2030 року. США взяли зобов'язання створити 65 мільйонів гектарів, Китай – 70 мільйонів.

Україна цю програму не прийняла. Міністерство економіки і фінансів не підтримало виконання цільової програми. Немає плану – немає фінансування. 2011 рік – останній, коли фінансування на лісове господарство було на рівні 100 мільйонів доларів. Зараз це фінансування, в цілому, разом з заповідниками – 4 мільйони,
— уточнив науковець.

Отже, потрібно звернути увагу на ліс як комплекс, підсумував Марчук. На роботу лісової охорони, яка поставлена в умови дуже важкої роботи – перед фактом масового озброєння. Нам треба працювати над фондом фінансування лісового господарства. Треба міняти статус лісової охорони – фактично вона не має ніяких прав. Лише відповідальність. Дільничний не відповідає за вкрадений у кіоску товар своєю зарплатою, а лісник – відповідає. І масово люди звільняються з лісового господарства.

Скоро додискутуємось до того, що залишимось єдині, хто пам'ятає, що таке ліс,
– наголосив Марчук.

Він додав: максимальний пік створення лісів припав на 60-ті роки минулого століття, після "воєнних" рубок – 300 тисяч гектарів у рік. Сьогодні відновлюються вирубані лісосіки – 3-5 тисяч гектарів нових додаються. А ліс росте 80-100 років. Тому норма 2 мільйони гектарів – це не 40-50 років, а 400-500.


До всього українські ліси ще й потерпають від пожеж

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич погодилася, що дуже важливо провести облік, створити ринок, але варто не забувати, що у лісового господарства є щоденні нагальні потреби, які треба вирішувати. Її в цьому питанні підтримав і Марчук – попросив звернути увагу Мінекономіки і екологічного комітету на систему півдня і сходу України. "Ліс там – це 3-4 центнери зернових на гектар. Ті лісосмуги і захисні насадження сьогодні залишаються без захисту. І при перших лісових пожежах – хто їх гаситиме? Це страшно, кажу вам як учасник гасіння таких масштабних пожеж, як була на Херсонщині", – пояснив науковець.

Лікарі-криворучки

Хто винен у жалюгідному стані українського лісового господарства – питання важливе, але проблеми не вирішить. Бо виглядає, що винні всі: українське суспільство, яке крізь пальці дивиться на незаконні вирубки лісу, часто навіть не намагаючись повідомити про підозри щодо злочину. Значною мірою цьому сприяє наше законодавство, що не в змозі не те, що покарати винних, а навіть і довести їх вину. Адже за законом кримінальна відповідальність наступає, якщо внаслідок вирубки лісу завдано шкоди на 50 тисяч гривень і більше. А за адміністративною відповідальністю передбачене покарання у вигляді штрафу 170 гривень.

Наш законодавець зробив спробу приборкати лісовирубну хворобу. У 2015 році ВР прийняла закон щодо введення мораторію на продаж необробленої деревини терміном на 10 років.

У Європі такий крок не вважають правильним. Представник місії ЄС в Україні Ніколас Бердж відзначив, що вони виступають за вільний ринок деревини в Україні. Народний депутат Остап Єднак пояснив, що Верховна Рада сама не проти такого ринку. Але до 2015 року вільного ринку у нас не було. 16 мільйонів кубометрів лісу, що є у Держагентства, продавався і продається адміністративним шляхом. Вільного ринку, коли український чи іноземний покупець може отримати вільний доступ до нього, на конкурентних умовах, запропонувавши кращу ціну чи кращі умови – цього не було. І європейські покупці отримували українську деревину не через конкурентні умови, а через корупційну складову, заплативши хабар чиновнику.

Тому рішення Верховної Ради про мораторій на продаж необробленої деревини на 10 років стосувалось саме того, щоб обмежити ці зловживання при експорті деревини. Якраз 10 років український парламент дав урядовцям, щоб створити умови вільного конкурентного ринку. 2 з них уже минули. За 8 років, що залишились, ми будемо спроможні щось зробити в цьому напрямку,
– впевнений Єднак.

Він додав – від того "ринку", до впровадження мораторію, страждали також і підприємства ЄС, які вклали сюди кошти і інвестиції.

"У 2015 році я був у Вінниці на польському підприємстві – найбільшого виробника підлогового покриття в Україні; і у нього дубової сировини було на тиждень роботи. Це був відчай і катастрофа. Натомість Держлісагентство того ж року відправило близько 30 тисяч кубометрів такої сировини на експорт. Від цього страждали, в тому числі, і підприємства з іноземними інвестиціями. А після мораторію за останні два роки ми бачимо – у Вінниці 30 мільйонів євро нарощення виробництва, у Коростені будується велике потужне підприємство, у Рівненській області найбільше інвестицій іде в деревообробку. Отже, не зважаючи на недоліки, цей сектор показує інвестиційну привабливість", – уточнив нардеп.


Так досліджують вирубки українських лісів у Державному космічному агентстві України

Як хочуть "безліс" лікувати

Міністерство економічного розвитку і торгівлі та Державна регуляторна служба ініціювали публічні консультації між усіма учасниками функціонування лісового господарства та ринку деревини. Серед того, що планують втілити в життя, пропозиції наступні: найперше – провести аудит та інвентаризацію лісового господарства.

Максим Нефьодов вважає пріоритетним сконцентруватися на повному введенні електронного обліку деревини і ефективній системі торгівлі деревиною, забезпеченні балансу інтересів держави і бізнесу.

Народний депутат Остап Єднак підтримав міністерство щодо електронного обліку деревини, але уточнив, що це має бути не лише на державних підприємствах. Також запропонував увести презумпцію незаконного походження деревини. Якщо підприємство чи підприємець, що транспортує чи переробляє деревину, не може показати – звідки він її взяв, яке її походження – отже, вона незаконна і підлягає конфіскації, уточнив нардеп.

Юрій Марчук наголосив, що Україна не має балансу деревини в державі.

Лісники вирощують ліс 80-100 років. І мають його вирощувати під певний запит деревини. Якщо немає балансу – як ми знаємо, яка потреба деревини на будівництво, для залізниці, для шахт? Не знаємо потреби на індивідуальне будівництво, на меблі. Якщо не звести баланс і попит правильний – лісники будуть крайні,
– зауважив науковець.

При цьому експерти ЄС наголосили: українцям необхідно всім разом взятися за вирішення проблем. Маються на увазі і представники уряду, і законодавці, і учасники ринку, і лісознавці, і лісогосподарі і навіть громадськість.

У підсумку, експерти Офісу ефективного регулювання як модератори процесу вирішення проблем лісового господарства наполегливо запрошують усіх зацікавлених у проблемі долучитися до процесу, завітати на спеціальний портал з дерегуляції, висловити свої пропозиції, аби за результатами цих консультацій і обговорень виробити єдину стратегію для того, щоб розробити необхідні законодавчі норми.

Автор: Яніна Ткачук

Джерело: 24 Канал
Перегляди 2289 разів






Loading...


Додати коментар

Захисний код
Оновити

Читайте нас в соціальних мережах

Сторінка Франківчанни в FACEBOOK