У неділю, 25 травня, іванофранківці обиратимуть не тільки президента, а й свого представника у Верховній Раді. Олександр Сич стрімко піднімається сходинками політичної кар’єри, залишаючи за собою спокусливі політичні вакансії. У 2012 році він, тоді головний «свободівець» області, переміг на парламентських виборах, звільнивши крісло голови обласної ради.
А недавно революційна хвиля винесла Сича з Верховної Ради на Банкову – в кабінет віце-прем’єра. Відтак мандат депутата-мажоритарника від округу №83 (Івано-Франківськ) чекає нового власника. І охочих позмагатися за цей приз не бракуватиме. Навіть якщо тішитися ним доведеться недовго: цілком імовірно, що парламент «перезавантажать» вже восени цього року. До 24 квітня кандидати у депутати на проміжних виборах до ВРУ по округу №83 повинні подати документи для реєстрації до Центральної виборчої комісії. Час для роздумів начебто ще є. Тому поки що точно не відомо, скільки буде охочих замінити у парламенті Сича. Але кілька кандидатів вже оголосили про участь у проміжних виборах. Серед них – новообраний з благословення Сича керівник обласної організації партії ВО «Свобода» Василь Попович, гендиректор ГК «Буковель» Олександр Шевченко, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, активіст франківського Майдану Максим Кицюк. Звісно, будуть й інші. Не зрозуміло наразі, кого висуне й чи взагалі висуватиме когось УДАР, чи намагатимуться впливати на вибори місцеві «важковаговики» і «жирні коти». Словом, інтрига – яка-не-яка – а буде. «Галицький кореспондент» починає «інвентаризацію» політичних персонажів, з якими франківські виборці пов’язуватимуть свої надії. Василь Попович З’їзд ВО «Свобода» висунув кандидатом у народні депутати на проміжних виборах до парламенту депутата обласної ради Василя Поповича. У 2010 році Попович пройшов до облради під п’ятим номером партійного списку. Його політичний кар’єрний ріст розпочався після перемоги Олександра Сича на виборах до Верховної Ради в 2012 році. Так, коли Сич став нардепом, Попович замінив його на посту голови фракції «Свобода» в облраді. Зайнявши пост віце-прем’єр-міністра, Сич передав Поповичу керівництво обласною партійною структурою та, як виглядає, «свій» округ. Відомо, що вагому роль у перемозі Олександра Сича, який у 2012 році здобув на виборах понад 56% голосів, зіграла «правильна» партійна приналежність. За домовленостями між «Свободою» і Об’єднаною опозицією «Батьківщина», округ №83 став тоді квотою «свободівців». Фактично, так і залишилося. За словами голови обласної організації ВО «Батьківщина» Дмитра Шлемка, на проміжних виборах тимошенківці не будуть висувати свого кандидата. «Партія “Батьківщина” дотримується свого слова і партнерських відносин. У зв’язку з тим, що 83-ій округ ще у 2012 році був за квотним принципом відданий кандидату від «Свободи», то і нині ми не зазіхаємо на висунення свого кандидата на цьому окрузі», – заявив Шлемко. Окрім підтримки «Батьківщини», кандидат-«свободівець» за останніх кілька місяців здобув політичні дивіденди, координуючи роботу обласного Штабу національного спротиву. Відомо, що під час розподілу портфелів у облдержадміністрації Василь Попович публічно відмовився від якихось посад. Подейкували, йому запропонували прохідне місце у списку «Свободи» у наступних парламентських виборах, які прогнозують на осінь цього року. До слова, Василь Попович уже пробував балотуватися у народні депутати у 2012 році – йшов під 66-им номером у списку партії «Свобода». На той час зареєструвався у ЦВК як житель села Драгомирчани, у декларації про доходи вказав, що не працює, а члени сім’ї за рік заробили 21 тисячу гривень. Серед майна задекларував лише однокімнатну квартиру площею 34 квадратних метри. Наприкінці 2012 року «свободівець» очолив новостворене комунальне підприємство «Пам’ять». Втім, політичну кар’єру Попович починав ще студентом. Напередодні Помаранчевої революції пробував свої сили у партії «ПОРА». Разом з тим, будучи заступником голови студентського профкому, підтримував провладного ректора, соратника тодішнього президента Леоніда Кучми Віталія Кононенка. Розповідають, що через цю дружбу Василь програв вибори студентського профкому у 2005 році. В університеті активно розповсюджувалися листівки, в яких Поповича називали «кучмістом». Після Помаранчевої революції Попович пробував пробитися в ряди «Нашої України». Після невдалої спроби очолити молодіжне крило «НУ» в області вступив у партію Конгрес українських націоналістів, де майже рік очолював молодіжку, звідки перейшов у «Свободу». Олександр Шевченко Директор підприємства «Скорзонера», якому належить туристичний комплекс «Буковель», Олександр Шевченко у 2010 році став депутатом обласної ради за списками «Нашої України». У 2012 році був основним конкурентом «свободівця» Олександра Сича на парламентських виборах, на які йшов самовисуванцем і здобув симпатії майже 26% виборців. Про наміри балотуватися на проміжних виборах 25 травня цього року Шевченко оголосив на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук. «Я йду, як завжди, сам. Якщо хтось хоче мене підтримувати, то я ні для кого не закриваю двері. Не розглядатиму пропозицій лише від Партії регіонів і комуністів, – сказав у розмові з «ГК» кандидат. – Всі решта нехай підтримують. Хоча я надіюся виключно на свою стратегію і позицію. Я змінив цілий регіон і думаю, що мені під силу змінити й Івано-Франківськ». На попередніх виборах Шевченко став лідером із розміщення зовнішньої реклами, залишки якої збереглися досі. Нагадаємо, після виборів він завішав місто білбордами, де пообіцяв, що «Далі буде…» Франківцям Олександр Шевченко запам’ятався також небаченою щедрістю – безкоштовними екскурсіями до «Буковеля», подарунками школам, садкам, церквам тощо. Громадянська мережа “ОПОРА” звинуватила Шевченка у непрямому підкупі виборців. Кандидату також закидають розвал футбольного клубу «Прикарпаття», президентом якого директор «Скорзонери» став у 2011 році. У передвиборчій програмі 2012 року Шевченко обіцяв підтримувати законодавчі ініціативи, спрямовані на європейську інтеграцію, реформу державного апарату та боротьбу з корупцією за грузинським взірцем, адміністративну реформу та реформу правоохоронної системи, економічні перетворення тощо. Віктор Анушкевичус Минулого тижня на проміжні вибори в Івано-Франківську Українська народна партія висунула міського голову Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. Оголосивши про наміри балотуватися до парламенту, мер обласного центру схитрував двічі. По-перше, на одному з віче на франківському Майдані Анушкевичус переконував франківців, що вже не має нічого спільного з УНП, оскільки став заступником голови Народного Руху України. По-друге, міський голова якось обіцяв, що не буде балотуватися до парламенту, доки не виконає всіх обіцянок на посаді міського голови. Таку заяву кандидат у нардепи оприлюднив у 2012 році, коли зняв свою кандидатуру з передвиборчих перегонів. До слова, відмову від спроби позмагатися за депутатський мандат дехто пояснював кулуарними домовленостями Анушкевичуса з Шевченком. Останній особисто прийшов на прес-конференцію, коли мер Франківська оприлюднював свою заяву. Максим Кицюк За інформацією «Галицького кореспондента», конкуренцію Олександру Шевченку, Віктору Анушкевичусу, Василю Поповичу та іншим кандидатам, які боротимуться за мандат нардепа на проміжних виборах до парламенту в окрузі №83, може скласти активіст франківського Євромайдану Максим Кицюк. Максим Кицюк – один з ініціаторів і лідерів франківського Євромайдану. Власне, він з можливих кандидатів – єдиний, кого можна назвати «новим обличчям». Народився в Севастополі, навчається на 4-му курсі історичного факультету ПНУ за спеціальністю “політологія”. В ніч на 30 листопада минулого року на Максима напали троє невідомих і жорстоко побили, порізали руки і ноги. Злочинців не знайдено досі. «Наразі активно поширюється інформація, що я балотуюсь в народні депутати по округу №83 – Івано-Франківськ. Це – лише ймовірність, адже багато друзів та активістів радять йти від громадськості справжнім депутатом – доводити справу Майдану до кінця. Також хочу додати, що не маю стосунку до жодної з політичних сил і не заручаюсь їхньою підтримкою. Якщо на зустрічі з активістами ми дійдемо конкретного рішення, я про це напишу!» – повідомив Максим у Фейсбуці. Максима, ймовірно, підтримають Молодіжний штаб спротиву і політичне об’єднання «Сила людей». Юрій Соловей Голова Івано-Франківської міської організації УДАРу, депутат міськради й підприємець Юрій Соловей також може випробувати долю на проміжних виборах. Наразі партія, за словами голови обласної організації Романа Чернеги, з кандидатом не визначилася. Втім, Юрій Соловей може ризикнути піти самовисуванцем, але на цьому, певно, його кар’єра в партії закінчиться. Галицький корреспондент
