Ймовірно, це починається ще в початковій школі, де ви поступово починаєте розширювати коло свого спілкування і відвідувати всілякі дні народження однокласників. З цього моменту ви починаєте «збирати» друзів.
Через декілька років і доброго десятка друзів, в середній школі, ви ходите один до одного у гості і гуляєте компанією з 20 чоловік.
У старшому віці ви вже починаєте відчувати дискомфорт від деяких особистостей у вашій кампанії, які раніше чомусь доставляли вам задоволення.
І, нарешті, під час навчання в університеті, ви розумієте, що ви не хочете дружити ні з ким з них. По суті, ви «назбирали» те, що вам не особливо подобається зараз. У вашому житті немає місця для них, тому що у вас життя почалося з чистого аркуша.
Найчастіше це відбувається саме після пари років навчання у ВУЗі, коли ви вже досягли успіху в навчанні і роботі, трохи втомилися від сесій, і вже не в силах займатися вмираючою, шкільною дружбою з ким-небудь.
Тому що, знаєте, що? Надто вже важка це робота – мати так багато друзів. Необхідно регулярно підтримувати з ними контакт і бути в курсі того, що відбуватиметься у них в житті. Ну, і як бути такою мультифункціональною істотою?
Саме тому ви прибираєте зайве і залишаєте лише одного єдиного друга, з яким вам добре і комфортно. І найголовніше – вам його абсолютно достатньо.
Цей друг не обговорює вас з іншими, вміє зберігати ваші секрети і завжди поруч, коли вам потрібна підтримка. З цілої сотні він – той самий.
1. Один друг – розмова, 100 – балаканина;
2. Один друг – ваші вуха, 100 – ціла купа людей суне носи у ваші секрети;
3. Один друг – ночівля в будинку, 100 – бардак і безсонна ніч;
4. Один друг – добре проведений час, 100 – занадто багато часу даремно;
5. Один друг – врятує вам життя, 100 – навіть не займуть вам місце в кафе;
6. Один друг – ясність; 100 – головний біль;
7. Один друг – команда; 100 – суперництво;
