ДФС у черговому листі від 22.01.2015 р. № 1816/7/99-99-15-03-01-17 підтвердила власну позицію, що у 2015 році обчислюють суми податкових зобов’язань станом на 1 січня та не пізніше 20 лютого подають податкові декларації з плати за землю із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2014 року. У 2015 році звітувати з плати за землю слід за формою, затвердженою наказом від 30.12.2013 р. № 865.
До того ж податківці нагадали, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як і раніше, є договір оренди такої земельної ділянки, але оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Типову форму договору оренди земельної ділянки затверджено постановою КМУ від 03.03.2004 р. № 220.
Контролери наголосили, що землекористувачам необхідно звернутися до органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування (відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України) й оформити протягом 2015 року право власності або користування. Вочевидь, малася на увазі реєстрація прав в територіальних органах Укрдержреєстру. Однак норма ПКУ говорить про реєстрацію самого договору, а не права. Таким чином, маємо перед собою ще одну неузгодженість законодавства, яку податківці намагаються врегулювати листом.
Не зовсім зрозумілим лишається, що саме податківці хотіли сказати декількома останніми абзацами:
«звертаємо увагу, що відповідно до пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу місцевим радам не дозволяється встановлювати пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Обов’язковими для встановлення на окремій території є єдиний податок (для СПД — фізичних осіб) та податок на майно в частини транспортного податку і сплати за землю.
Питання щодо встановлення податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору місцеві ради вирішують самостійно в межах своїх повноважень».
Найімовірніше, податківці підводили до того, що пільги можна надавати або всім (у межах певної групи), або нікому, визначати, що лише конкретне підприємство не сплачує податку на нерухомість, заборонено. Однак це лише один із варіантів, як можна прочитати наведений вище текст. Сподіваємося, податківці дотримуватимуться саме такого трактування.
Джерело: interbuh.com.ua
