Чому тарифи на газ будуть рости і що робить держава, щоб зробити це менш болючим для населення?
Україна цілком могла б відмовитися від дорогого російського газу, а отже стати енергонезалежною, вважають фахівці з міжнародної енергоефективності. Для цього потрібно збільшити виробництво значно дешевшого вітчизняного газу і підвищити енергоефективність: використовувати повсюдно лічильники тепла і газу, утеплювати будинки, зменшувати втрати енергії теплотрасами та встановлювати сучасні опалювальні котли. Чому ж українці з цим не поспішають? Бо мають низький тариф на газ для населення. А підвищувати його – означає збільшувати кількість неспроможних платити за компослуги.
В Україні ціна на газ для населення у п’ять-дев’ять разів нижча, ніж у державах Європи, запевняє старший консультант з питань енергетики Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) Борис Додонов. Нині громадянин бідної України платить лише 17% від ринкової ціни газу і витрачає його на опалення і підігрів води вдвічі більше, ніж у заможній Європі. Компенсувати різницю у тарифах на послуги теплопостачальних підприємств вимушена держава. І щорічно вона витрачає на це близько п’яти мільярдів гривень. До того ж малозахищеним громадянам держава надає субсидії, витрачаючи на це суму, яка дорівнює майже 5% виробленого валового продукту. А це в результаті призводить до дефіциту держбюджету. Також таке викривлене ціноутворення не стимулює економити блакитне паливо, вкладати кошти у запровадження енергоефективних технологій, добувати дешевший вітчизняний газ, а отже й зменшувати залежність України від газу російського.
Тому, вважають у МБРР, тарифи на газ для населення однозначно потрібно підвищувати. А пом’якшити цей процес мають субсидії та матеріальні компенсації для найбільш незахищених. Хоч механізм їх надання в Україні досі не зовсім досконалий (субсидії на оплату газу і тепла отримують 27% найбільш заможних людей держави і тільки 13% найменш захищених), іншого виходу із ситуації поки що немає.
Підхід до нарахування субсидій став більш диференційованими
Після останнього зростання ціни на газ кількість отримувачів субсидій у державі зросла.
– У порівнянні з минулорічним опалювальним сезоном кількість людей, що отримують субсидії на Рівненщині збільшилася на понад 1000 осіб, – повідомив начальник відділу соцвиплат департаменту соцзахисту населення Рівненської облдержадміністрації Олександр Кожевніков. – І нині їх отримує близько 27 тисяч людей з 33 тисяч, які за субсидіями звернулися. І 20 тисяч з них платять за компослуги менше 10% свого середньомісячного сукупного доходу. Держава постійно працює над вдосконаленням механізму отримання субсидій. І, скажімо, востаннє було спрощено порядок їх отримання.
Так, розширено коло осіб, які можуть претендувати на субсидію. Раніше це були власник житла, співвласник і той, на кого відкрито рахунок у житлово-комунальних організаціях. Нині ж за субсидією може звернутися будь-хто зареєстрований у приміщенні і той, на кого відкриті рахунки.
Змінено також соціальні норми житла, на які нараховується субсидія. Раніше це був 21 кв. метр на кожного зареєстрованого у житлі плюс для всіх – 10, 5 кв. метра. Нині це 13, 65 кв. метра на кожного зареєстрованого і додатково на всіх – 35,22 кв. метра. Це приблизно виходить загальна площа житла – 48,87 кв. метра, тобто двокімнатна квартира.
Раніше малозахищені сім`ї з дітьми й інвалідами мусили витрачати 10% свого доходу на компослуги, решта – 15% від доходу. На решту суми вартості комунальних послуг надавалася субсидією. Нині відсоток встановлюють, виходячи з середньосукупного доходу зареєстрованих у житлі. Тож вони можуть платити за компослуги і 1%, і 40% (розраховується ця сума за формулою).
При призначенні субсидії, за словами П. Кожевнікова, як і раніше, враховують майновий і сімейний стан. Скажімо, якщо сім`я має два транспортних засоби, два житлових приміщення, які загалом перевищують соціальну норму житла, то їй субсидію не нададуть. А ось наявність автомобілів, придбаних на пільгових умовах в органах соцзахисту українського виробництва з терміном експлуатації понад 10 років чи іноземних з терміном експлуатації понад 15 років, не дає підстав відмовити у наданні субсидій.
Якщо ціни на газ чи інші комунальні послуги будуть зростати, обіцяє п. Кожевніков, то усім, хто звернувся за субсидією уже, автоматично розмір субсидій перерахують. Тож спеціально для цього звертатися в органи соцзахисту не доведеться.
Для найбільш незахищених – адресна матеріальна допомога
Окрім субсидій, малозахищені після останнього підвищення тарифів можуть отримати ще й адресну матеріальну допомогу – на оплату витрат на газ, тепло і підігрів води. І її на Рівненщині отримують уже 950 осіб.
– Таку допомогу призначають, якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї – усіх зареєстрованих у житлі – за попередні шість місяців не перевищує прожитковий мінімум встановлений у державі. Це для працездатних осіб 1218 грн, для дітей до 6 років – 1032, від 6 до 18 років – 1286, для непрацездатних – 949 грн. Який розмір цієї компенсації? Вона дорівнює різниці між тією сумою на оплату компослуг, яку громадяни платили до підвищення тарифів, і тією, яка стала після підвищення, – пояснив п. Кожевніков.
