Щодня зі штабу громадської організації “Гуцульські волонтери”, що у Косові на Івано-Франківщині, відправляють допомогу на передову для українських військових. Крім того, тут збирають їжу та речі для вимушених переселенців, а також допомагають людям евакуюватися з міст, де тривають бойові дії.
Про це Суспільному розповіла засновниця організації Юлія Таринська.
У штабі — декілька приміщень, в яких волонтери збирають одяг, медикаменти та їжу для українських військових та вимушених переселенців.
Зі слів учасниці організації Ольги Довгун, зараз у штабі є багато речей для дітей, а спортивного одягу та взуття для дорослих не вистачає.
“Ми допомагаємо одягатися людям, одразу аксесуари підбираємо, якщо у нас щось таке є. Якщо людині личить і якщо вона іде від нас задоволена, усміхнена, нам — дуже приємно. Вони нам дякують, вони нам створюють теж настрій”, – розповідає Ольга Довгун.
“Добре, що організували, бо зараз купити — дуже дорого, а дитині треба щось одягти, змінити якийсь одяг”, – каже киянка.
Штаб працює щоденно з 9:00 до 18:00. Волонтерять тут 40 людей. 80% із них – це вимушені переселенці, розповідає Юлія Таринська.
Майже два місяці у штабі плете маскувальні сітки Світлана Селіванова, яка переїхала у Косів із Харкова.
“Хто перебуває на передовій або у територіальній обороні, їм потрібні маскувальні сітки, обладнання, форма. Якщо не волонтери — ті, хто в тилу, то бійцям буде складно. Ми підтримуємо молитвами, своєю працею, позитивом. Намагаємося гуртом це робити, спілкуємося, одне одного підтримуємо. А сітки – це таке місце, де можна розвантажитися морально, бо змінюючи свої дії, відволікаєшся від думок, від тих відео, які надходять з дому”, – розповідає Світлана Селіванова.
Юлія Таринська займається волонтерством п’ять років. Спочатку допомагала сім’ям, які опинилися у важких життєвих обставинах, а на другий день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вирішила реорганізувати роботу “Гуцульських волонтерів” для потреб війни.
Дівчина розповідає, щодня у штаб за гуманітарною допомогою приходять приблизно 200 вимушених переселенців. Тепер речі, ліки та їжу для них та військових найчастіше волонтери отримують з-за кордону. За гроші, які надсилають благодійники, здебільшого закуповують військову амуніцію.
Юлія Таринська каже, свого життя без волонтерства вже не уявляє.
“Без волонтерства – ні, бо якщо зараз закінчиться війна, нам ще треба відбудовувати країну. Будемо просити, відбудовувати, будемо музеї назад евакуйовані звозити. До речі, ми евакуйовували теж музей. Будемо щось думати. Будуть нові дитячі майданчики, нові садочки, нові школи ще кращі, навіщо тих совдепівських”, – розповідає волонтерка.
Упродовж останнього тижня до “Гуцульських волонтерів” надходить менше гуманітарної допомоги, ніж раніше, каже Юлія Таринська. За її словами, найбільша потреба зараз є у харчах.
