Під час зустрічі президентів Росії, Білорусі та Казахстану, яка має відбутися 12 березня в Астані, буде, швидше за все, проведена бесіда на випадок ядерної війни.
Швидше за все, Путін скаже Лукашенко і Назарбаєву – тільки смикнетесь, заріжу. Чому в Астані, а не в Москві?У Москві занадто явно. Путін все ж розвідник, пише у своєму блозі Нурлан Туреханов, повідомляють Патріоти України.
Що йому, власне, залишилося? Економіка котиться вниз, війну рано чи пізно програє, Китай до себе не кличе. Ось він шукає вихід, щоб якось вижити разом з Казахстаном і Білоруссю. Думає, що спробує витягнути Назарбаєва головою якогось нового союзу, або до Митного Союзу його застромить, або в Москву, як би замість себе.
Нова держава, нова людина, як би ні про чому. Ні при Криму, і не при Україні. Почне тоді аксакал нові пісні співати Європі та США. Мовляв, давайте жити дружно, ми інші, помилялися, люди тут не причому, їх шкода, давайте рятувати. Назарбаєв відмовитися не зможе, оскільки Путін його тримає компроматом. Багато чого, що відбувалося в Казахстані, робилося руками і за допомогою Путіна: газові та нафтові контракти, ліквідації та інше. Інакше він його прибере, і способом іншим, ніж з Нємцовим.
Ніхто ж не знав, що так обернеться, адже Путін з Нємцовим цілувалися взасос в свій час. Хоча думаю, що про амбіції П. не знав і сам П., просто бідному полковнику спочатку захотілося грошей, потім влади над світом, бо владу над Росією він отримав “неждано”.
А коли увійшов у смак, втратив над ситуацією і собою контроль. Сумарні злочини за цей період емоційного запою потягнули на війну. Іншого шляху вже не залишилося. Назад шляху немає, і треба міняти країну: назву, лідера маріонеткового поставити, змінити мету народу і ефір і при цьому спробувати не програти. Думаю, що це хоче і Захід. Війни ніхто не хоче.
