Історія може повторитись.
Авторитарні режими, які досить далеко просунулися на шляху до відверто тоталітарних, дійсно не допускають ні виборчого процесу, ні можливості масового протесту. Спроби присікаються службами безпеки на корені. Ці авторитарні режими, як правило йдуть в результаті палацових переворотів, переконаний російський політолог Андрій Піонтковський.
«Коли оточення диктатора вже розуміє, що економічний і політичний глухий кут настільки безнадійний, що далеке становище загрожує їх особистим інтересам і особистої безпеки», – додав він. Політолог провів історичні паралелі останніх днів життя Сталіна з нинішніми часами. «Я був тоді ще школярем. Але таким – просунутим: цікавився політикою, слухав розмови дорослих, читав газети. Ситуація була дуже схожою. Сталін в останні місяці життя вже клінічно збожеволів. Він реально готувався до третьої світової війни, ядерної речі. Так само як і Володимир Володимирович, який постійно повторює про ядерну війну. Останній хіт його був у фільмі “Крим. Шлях на Батьківщину”.
Там він зробив жахливу заяву. Він зізнався в анексії Криму ще 23 лютого 2014-го, ще задовго до спроб волевиявлення кримського населення. Крім того Путін заявив, що в разі якихось проблем він готовий був привести в повну бойову готовність ядерний арсенал Російської Федерації». Експерт зазначив, що це суперечить абсолютно офіційній військовій доктрині Росії, оновлений варіант якої був недавно прийнятий. «У первинному я і сам брав участь. Я прекрасно пам’ятаю ці формулювання. Там написано, що Росія застосовує ядерну зброю у разі ядерного нападу на неї або в разі нападу зі звичайними військовими силами, загрозливими самому існуванню російської держави, – розповів Піонтковський і навів приклад з гіпотетичним вторгненням китайців. – Ну, наприклад, мільйони жовтих чоловічків рухаються в напрямку Уралу з Далекого Сходу.
Але будь-яка операція з приєднання чогось до Російської Федерації в жодному разі не загрожує самому існуванню російської держави і тому взагалі всякі міркування про можливість ядерної зброї – це просто ще додатковий злочин в цій ситуації». Продовжуючи паралель зі Сталіним експерт зазначив наступне: «Так ось Сталін готувався до третьої світової війни, до чергового нищення вищого свого керівництва і ще одного великого єврейського погрому. Але все це якось згуртувало його найближче оточення проти нього на чолі з першим силовиком того часу, шефом держбезпеки Лаврентієм Павловичем Берією і товариш Сталін благополучно помер». Піонтковський назвав це класичним прикладом палацового перевороту.
І що такі палацові перевороти характерні тим, що до влади приходять люди найближчого оточення, взагалі-то кажучи, такі ж мерзотники, як і сам диктатор. Але вони просто змушені для легітимізації своєї влади відштовхуватися від спадщини свого пахана і міняти зовнішню і внутрішню політику, як і сталося після смерті Сталіна. З тих пір комуністичні вожді вже говорили про мирне існування, а не про третю світову війну, і у внутрішній політиці також сталася відлига».
