У ніч з 6 на 7 липня святкують Івана Купала. З давнини збереглася традиція в цю магічну ніч пускати вінки на воду, ворожити на майбутнє та шукати цвіт папороті, який може з’явитися лише на Івана Купала.
Івана Купала є одним з найвідоміших народних свят, яке традиційно припадає на 7 липня, проте його починають святкувати вже ввечері 6 липня, передає “24 канал”.
Івана Купала – це старослов’янське свято, яке вважається одним з чотирьох головних свят сонячного календаря. Свої витоки Івана Купала бере ще з часів язичництва. Свято символізує народження літнього Сонця – Купала.
Після християнізації Київської Русі 7 липня ще доповнилося ім’ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігся з купальським святом.
Традиції та особливості свята Івана Купала
Святкуючи літнє сонцестояння наші предки проводили різноманітні обряди, ворожіння, які були пов’язані з водою, вогнем і травами. З того часу й повелося на Івана Купала стрибати через багаття, омиватися в річці та пускати вінки на воду, а також збирати цілющі трави та опівночі розшукувати магічний цвіт папороті.
Івана Купала відоме своїми цікавими традиціями та ритуалами. Вважається, що ніч на Івана Купала – магічна, тому в цей час не лише здійснюються мрії, але й є можливість дізнатися свою долю.
Та якщо для одних ця ніч є загадковою та цікавою, то інші бояться Івана Купала, адже віддавна існує повір’я, що цієї ночі розгулює нечиста сила. Саме тому слов’яни розпалювали величезне багаття, аби відігнати злих духів.
Купальське багаття розпалювати мала дівчина або жінка, яка наділена функцією дітонародження, адже вогонь мав запліднюючу силу. Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Якщо жінка бажала народити дитину, вона носила з собою амулет богині Мокоші. Він давав можливість якнайшвидше народити. На святі мали бути всі дівчата та жінки, щоб мати змогу продовжити рід.
Хлопці стрибали у вогонь, щоб визначити, чи чекатиме на них щастя в наступному році. Вважалося, що хто з хлопців найвище стрибнув, того чекає неземне кохання.
Дівчата особливо любили свято Купала, адже за допомогою різних обрядів, вони могли передбачити своє майбутнє.
Головними атрибутами свята вважалася Марена і Купало. За слов’янськими міфами, Марена – це божество, яке морило землю холодом, а людину – хворобами та голодом.
Розпочинали святкування з виготовлення опудала – Марени та Івана Купала. Зазвичай, їх робили з гілок різних дерев та прикрашали вінками. Взявшись за руки дівчата ходили навколо головних персонажів свята, водили хороводи та співали пісні.
Такі гуляння могли тривати цілу ніч. За повір’ям, купальська ніч є найкоротшою, тому слов’яни не спали аж до ранку. Серед основних атрибутів свята було купання на сході Сонця. За давніми віруваннями, такий обряд змиває всі гріхи, хвороби та зміцнює імунітет.
Також зранку дівчата вмивали обличчя росою, аби увесь рік бути здоровими, красивими та рум’яними.
