У Болехівській громаді – жалоба: рідні, друзі та місцеві жителі оплакують смерть воїна Богдана Янишина, який 8 липня на Миколаївщині під час виконання бойового завдання віддав життя за Україну.
31-річний Богдан, незважаючи на юний вік, був прикладом для інших побратимів, його бойовий дух вражав стійкістю і мужністю. Він з легкістю брався за будь-яке доручене йому завдання, адже мав бойовий досвід, який здобув під час служби у зоні АТО, повідомляють на сайті Болехівської МР.
За участь в АТО був нагороджений медаллю «Учасник АТО». Від Івано-Франківської облдержадміністрації отримав медаль «За бойову звитягу». А медаль «За службу державі» бійцю вручили за те, що на блокпосту затримав велику вантажівку, яка везла допомогу сепаратистам.
Богдан був турботливим сином, люблячим чоловіком, вірним другом, щирим українцем. Він хотів, щоб ніхто ніколи з українців не жив в окопах, мріяв домогтися справедливого суду для тих, хто винен у смерті, каліцтвах та інших злочинах проти нашого народу. Хлопець планував довго жити, мріяв про дзвінкий сміх і тупіт маленьких ніжок своїх діточок, але всі його задуми перекреслили кляті рашисти.
Чоловік закарбувався у пам’ять своєю добротою, гарячим серцем, відкритістю, світлими помислами, впевненістю. Коли поруч з тобою такі люди, то розумієш, що ми під надійним захистом. Перемога буде за нами! – розповідають про загиблого його побратими.
Сьогодні, 13 липня, ніяка погода не завадила місцевим жителям прийти до батьківської хати Героя України Богдана Янишина, віддати шану та провести його в останню дорогу. Там відбулася панахида. Отець-декан Дмитро Павлик у своїй промові зазначив, що знав Богдана ще хлоп’ям, спілкувався й перед відправленням його на війну:
Я благословляв Богдана в далеку дорогу. Тоді ми з ним домовилися, що обов’язково зустрінемося після перемоги. Але агресор, який прийшов на нашу землю, забрав життя цієї світлої людини: чоловіка – у дружини, сина – у батька, брата, друга, побратима для воїнів, захисника нашої держави… Він знав, що йде за свою сім’ю, за свою родину, за свою країну. Він не боявся смерті і виконував з честю свій обов’язок до останнього…Серце кров’ю обливається від того, що щодня гинуть українці. Але я впевнений, що ці втрати недаремні. Перемога буде за нами, бо за нами правда, з нами Господь і над нами покров Пресвятої Богородиці, – наголосив священник.
Під звуки автоматних черг та під «Ще не вмерла України» рідні попрощалися з Богданом.
