Грошова маса, яка хлинула на територію України з окупованого Донбасу, дуже часто у своїй структурі складається із фальшивих банкнот.
Людям почали завертати платежі в банках – фінансисти чіпляються до кожної гривневій банкноті, і повертають їх при найменших підозрах.
У всіх випадках банки відмовляються приймати банкноти з плямами – найчастіше з жирними (від рослинного масла). Як із зовсім крихітними, так і з такими, що займають близько третини банкноти. Втім, чиновники досить швидко спростували звинувачення касирів комерційних банків. Там запевняють, що від гривень, у тому числі і “жирних” ніколи не відмовлялися.
“Національний банк не обмежував прийом від банків пошкоджених банкнот гривень для проведення досліджень. А також не припиняв прийом готівки від банків для зарахування її на кореспондентський рахунок”, – заявили в прес-службі Нацбанку.
Проблема виявилася в іншому – банки просто не хочуть проходити затяжну процедуру в НБУ. Адже як тільки у нацбанківців з’являються найменші підозри в походженні грошей, вони повинні проводити експертизу: наприклад, що купюри підроблені або викрадені під час пограбування інкасаторів (багато їх сейфів забезпечені спецпристроями з фарбою, яка розприскується при розтині грабіжниками).
“У разі виявлення сумнівних банкнот, НБУ направляє їх на дослідження. Термін його проведення залежить від стану й кількості готівки, але, згідно з постановою НБУ №174, не може перевищувати 60 робочих днів. У разі необхідності проведення додаткового дослідження, він може бути продовжений не більш ніж на 30 робочих днів. Якщо в результаті банкноти були визнані справжніми, такі кошти зараховуються на рахунок банку “, – пояснила правила операційний директор “Фідобанку” Галина Ізбінська.
За дослідження платити не потрібно. “Дослідження сумнівних банкнот проводяться безкоштовно”, – підтвердила директор департаменту супроводу банківських операцій ТАСкомбанку Леся Шиміна. Так як у більшості фінустанов зараз проблеми з ліквідністю, вони не готові чекати по кілька місяців, поки їхні гроші перевірять і тільки після цього зарахують їм на рахунок. Їм куди простіше просто відмовити клієнту у прийомі заплямованої банкноти, і залишити цю проблему людині: їй доводиться шукати інші гроші, щоб розплатитися за кредитом (інакше нарахують штраф) або поповнити картковий рахунок. До недавнього часу випадки із заплямованими гривнями були одиничними, але після початку АТО, Нацбанк офіційно дозволив банкам пошкоджувати банкноти і навіть зобов’язав їх це робити.
Мова про ті гроші, які фінансисти не змогли вивезти з своїх відділень, що знаходяться на Донбасі, до початку військових дій. У надзвичайному режимі (його описали в постанові НБУ №466) їх вирішили залишати на місці, але мітити, щоб бойовики після пограбувань банків не могли ними скористатися. Спочатку центробанк наказував пошкоджувати готівкову гривню спецрозчинами більш ніж на 50%, які інкасатори використовують під час пограбувань, потім рекомендував фінансистам проколювати в грошах діри або просто різати їх шредером. Але після того, як донбаські банкіри поскаржилися, що не встигають дірявити гривню до моменту захоплення їхніх міст бойовиками і не завжди знаходять спеціальні засоби, їм дозволили використовувати підручні засоби. В схвалений Нацбанком список увійшли не тільки штемпельна фарба і зеленка з йодом, але і рослинне масло.
І ось саме з цим зараз і виникають проблема: у будь-яких “жирних” купюрах, які люди приносять в банки, касири бачать так званий “донбаський слід” – їм простіше прийняти підозрілу банкноту, ніж мотатися по нацбанківських перевіркам і проходити експертизи, все це час перебуваючи без грошей на рахунку.
“Відрізнити банкноти з побутовими ушкодженнями від спеціально пошкоджених можна. Якщо купюри пошкоджені в зоні АТО, то банкнота залита майже повністю, що пояснюється проникаючими властивостями спеціальної рідини. Така банкнота обов’язково буде залита по периметру, тобто її торці будуть завжди залиті спеціальною рідиною. Якщо це побутове пошкодження, то, як правило, пляма буде локальною “, – запевнив заступник начальника управління касових операцій VTB Банк (Україна) Андрій Кифоренко.Як запевнили в НБУ, банкіри не мають права відмовляти людям у прийомі гривневих банкнот. Це порушення чинного законодавства.
“Відповідно до пункту 17 розділу XII Інструкції № 435 банки зобов’язані вилучати при прийманні готівки від фізичних та юридичних осіб або у разі їх звернення з обміну банкнот гривень. І в установленому порядку передавати як сумнівні до уповноважених підрозділів Національного банку для проведення досліджень”, – сказали в прес-службі Нацбанку.
Якщо ваші гроші все ж відмовляються брати, вихід один – скаржитися в Нацбанк. І самостійно здавати банкноти в територіальне управління НБУ, тобто не через банк, а безпосередньо проходити експертизу в центробанку. Якщо чиновники в підсумку прийдуть до висновку, що це просто побутова пляма, то обов’язково компенсують людині втрату – він отримає натомість новенькі гривневі купюри на відповідну суму. А от якщо в НБУ все ж вирішать, що це гривня з АТО, точно залишитеся ні з чим. Чиновники запевняють, що історії з “жирними” або заплямованими гривнями поки не стали масовими.
“Найбільше таких пошкоджених банкнот було вилучено в Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях. Їх кількість становить незначний відсоток щодо загального обсягу банкнот, що перебувають в обігу”, – запевнили в прес-службі НБУ.
У теж час банкіри запевняють, що мічених на Донбасі грошей все більше з’являється на мирних територіях, і все частіше вони спливають у Києві. Коли вони не вилучають у людей “жирні” гроші, як зобов’язані (якщо людина буде стояти на своєму, можуть навіть міліцію викликати) і навіть відмовляють у їх прийомі, вони йдуть з ними в торговельні мережі. І мічені гроші продовжують циркулювати через магазини, аптеки, АЗС по країні – з рук в руки. Без попадання в банківську систему і виведення з готівкового обігу.
