23 серпня у приміщенні Навчально-наукового юридичного інституту ПНУ імені В.Стефаника відкрили Центр документування та дослідження воєнних злочинів.
Мета – допомагати державним органам у розслідуванні воєнних злочинів і порушень прав людини та інформувати про них суспільство, пише «Галка».
Цілі програми:
– накопичення доказової бази щодо воєнних злочинів та порушень прав людини;
– збір та передача інформації компетентним органам;
– інформувати суспільство про кричущі випадки воєнних злочинів і порушень прав людини;
– правова просвіта населення в цих галузях;
– безоплатна правова допомога переселенцям та особам, які постраждали від війни.
За словами керівника «Поступового гурту франківців» Сергія Адамовича, Центр уже має 290 свідчень очевидців воєнних злочинів:
«Розроблені пам’ятки щодо фіксування злочинів, протоколи, ми пройшли навчання з волонтерами, підвищуємо кваліфікацію. Ми свідчення оцифрофуємо, також ділимо по областях. Маємо підтримку закордонних донорів. Сподіваюся, що наша робота є невеличким внеском у перемогу. Всі західні партнери говорять, що документування – це дуже складний і тривалий процес. Але це потрібно, щоб зло було покарано. Це раз і назавжди потрібно зробити, щоб росія більше не зазіхала на території інших держав. Наші юристи надаватимуть юридичну підтримку, також ми плануємо бути центром наукових досліджень».
На думку Сергія Адамовича, свідчення будуть потрібні і для історіії, і для судів, і для права.
«У Швейцарії кажуть, що притягнути путіна до відповідальності – це дуже довгий процес, але це відбудеться», – додав Адамович.
Волонтер Центру Микола Остап‘як розповідає – займається тим, що записує свідчення переселенців.
«Багато українців надовго у нас у місті не затримуються, бо хочуть виїхати за кордон або повернутися додому. Ми боїмося, що дуже важливі свідчення про воєнні злочини будуть втрачені. Ми ходимо по місцях, де живуть переселенці, розмовляємо з ними, збираємо дані. Ми співпрацюємо з прокураторою і, за згодою свідків, передаємо також їм цю інформацію. Люди розповідають про такі складні речі, і багато з них вже реагують на це спокійно. А хтось просто хоче виговоритися. Їм це потрібно. Якщо хтось думає, що їхні свідчення неважливі, то це не так. Крапля до краплі – і складеться океан справедливості».
Заслужений юрист України Олег Вівчаренко каже, що волонтерською роботою у Центрі займаються студенти і викладачі університету:
«Вони самі проявляють ініціативу. Це азарт нашої молоді, ми нею пишаємося. Збираємо ці документи, будемо також на парах їх розбирати».
Адреса Центру документування та дослідження воєнних злочинів: м. Івано-Франківськ, вулиця Шевченка, 44а, 115 каб.
