Підсумки і плани: У Франківську обговорили стратегію розвитку міста в умовах війни

У Франківську відбулась панельна дискусія «Рік війни: роль Франківська в Україні. Економіка, безпека, ідентичність, культура, суспільство» в межах проєкту «Стратегія Івано-Франківська». В дискусії взяли участь...

У Франківську відбулась панельна дискусія «Рік війни: роль Франківська в Україні. Економіка, безпека, ідентичність, культура, суспільство» в межах проєкту «Стратегія Івано-Франківська».

В дискусії взяли участь міський голова Руслан Марцінків, член правління БАІФ Віктор Вінтоняк, письменник Тарас Прохасько, художник і музикант Ярема Стецик та директорка «Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics”» Ольга Максимович, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

Як зауважив модератор зустрічі, керівник проєкту Стратегії для Івано-Франківська Євген Глібовицький, через рік після повномасштабного вторгнення, у Франківську все активніше починають відновлювати роботу зі стратегування. 

“Стратегування – це не формування якогось плану, це зміна способу прийняття рішень, яка передбачає більше факторів, врахування складніших обставин. Немає потреби чекати до кінця війни, адже ми бачимо досить чітко як виглядає розклад сил, розуміємо, що стратегічна ситуація на боці України. Ми не в ситуації де кричущим є питання порятунку Франківська, як міста. Зараз головне питання, яка роль Франківська в новій Україні, що ми вносимо. Навіть якщо ми маємо надзвичайні обставини, світ не зупиняється і не чекає на нас, він рухається вперед. Ми також мусимо рухатися вперед попри все. Важливо, щоб ми не замикалися в собі, щоб Франківськ бачив себе в перспективі”,- каже модератор.

Своєю чергою міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків каже, що за цей рік ми багато втратили, але водночас вистояли і стали сильнішими.

“Для Івано-Франківська – це рік українського тилу, рік допомоги військовим, рік приймання ВПО і рік втрачених можливостей. Ми втратили багато людей, які виїхали цілими сім’ями. Місто втратило можливості, які могло реалізувати. Але ми вистояли, стали надійним тилом, надійним місцем для релокованих підприємств, прихистком для людей. Франківськ непогано впорався з викликами, але сьогодні хочеться більше говорити про розвиток і розбудову. Перед війною ми розпочали дискусію щодо стратегії розвитку міста. Зараз ми хочемо відновити цю розмову і розробку стратегії з врахуванням ситуації, яка наразі є. Маємо розуміти, що повномасштабна перемога не настане за день чи місяць. Особливо, якщо перемога – це синьо-жовтий прапор на кремлі, то в нас ще дуже багато роботи. Нас чекає досвід Ізраїлю, який з одного боку навчився постійно воювати, а з іншого боку в них найкращий розвиток медицини, бізнесу, стартапів”,- вважає мер. 

Водночас директорка «Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics”» Ольга Максимович переконана, що найсильнішою перемогою Івано-Франківська є те, що він впорався з власною гордістю.

“За результатами соціологічних досліджень той найбільший ризик, який ми очікували з приїздом на Прикарпаття близько чверті мільйона ВПО, а саме мовне питання, не справдився. Франківці змогли дати собі раду з мовними, культурними, релігійними, економічними викликами. Кожен шостий франківець допомагав фінансово на початку війни. Кожен четвертий – волонтерив. Кожен п’ятий забезпечував інформаційний спротив, або працював у критичній інфраструктурі. Це був непростий рік, але ми всі стали кращими. Ми посилили себе в економічному і культурному плані. Цей досвід спілкування з ВПО вимушений, але він зробив нас сильнішими. Франківці змогли відставити в сторону свій гонор і об’єднатися з цілою країною”,- каже соціологиня.      

Категорії
Місто
Новини
Loading...