А Ви знали, що Роман Шухевич займався рекламною справою? І доволі продуктивно!
Коли в січні 1937р. Р.Шухевич вийшов на волю з польської в’язниці внаслідок амністії, перед ним гостро постала проблема соціалізації. Річ у тому, що продовжувати активну підпільну діяльність було без сенсу – адже за ним ретельно стежила поліція. Чим міг тоді зайнятися звільнений політичний в’язень без особливих статків? Лише підприємництвом. Треба зазначити, що і в цій ситуації Р.Шухевич виявив неабияку кмітливість, вирішивши працювати в сфері реклами.
Очевидно, у Львові реклама стала повсякденним явищем лише в міжвоєнний період. Повсякденним настільки, що 1937р. без неї вже не обходився жодний більш-менш досвідчений підприємець. Себто Р.Шухевич зумів зауважити величезний західноукраїнський ринок, фактично незаповнений.
Задум організувати рекламну фірму належав Р. Шухевичу. Вона мала виконувати подвійне завдання: політичне й фінансово-економічне. І що дуже знаменне, почала фірма свою діяльність без стартового капіталу і без грошовитих спонсорів. Тут яскраво проявився творчий та організаторський талант Романа Шухевича.
Найперше треба було придумати для підприємства назву. Вона мала бути зрозуміла для всіх — своїх і чужих. Тому назвали фірму латинським словом “ФАМА”. У перекладі на українську мову “Фама” означає розголос, поголоску, чутку, шепіт. Як усяка чутка, може вона бути добра й погана, правдива й брехлива, приносити людині славу й неславу.
На початку це була дуже скромна фірма, що збирала від різних установ оголошення й розміщувала їх у часописах за домовленою з окремими газетами знижкою в ціні. Але дуже швидко ця скромненька “Фама” розрослась у потужне, багатогалузеве підприємство.
Фірма “Фама” мала бути легальними прикриттям інформаційної служби, нелегальної діяльності ОУН. Тому за дуже короткий час були створені осередки фірми у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза Україною. До інформаційної служби вдалось також підключити чимало дівчат, які працювали на телефонних станціях, що, в свою чергу, сприяло конкурентній спроможності фірми. Від своїх представників на місцях Роман Шухевич регулярно легальним шляхом отримував докладну інформацію про події у терені.
Другим завданням фірми було створити легальну фінансово-економічну базу для політичної діяльності ОУН. Працівниками фірми були переважно колишні політв’язні, яким дуже важко було влаштуватися у Польщі на роботу. Тепер у “Фамі” вони отримали працю і могли успішно поєднувати її з нелегальною діяльністю.
Розвиток фірми був прямо-таки дивовижний. Протягом дуже короткого часу були організовані й успішно працювали такі відділи: оголошень у пресі; кінореклами; друкування рекламних буклетів; виготовлення фірмових типових вивісок і рекламних щитів; рекламного оформлення вітрин (дизайн); організації рекламних виставок і ярмарків; виготовлення мінеральної води; виготовлення “адресарія” (книги адрес установ і фірм) та транспортний відділ.
Головна прикмета провідницького таланту Романа Шухевича — це вміння знайти вихід і з найважчого становища та вміння співпрацювати з керівними кадрами й спільно з ними керувати (не командувати, а керувати). Роман Шухевич і Богдан Чайківський задумали створити бюро реклами і поставити його на європейський лад. Фірма “Фама” була заснована у березні 1937 року. Газета “Діло”, найстаріша українська щоденна газета на Галичині, дала 75% знижки на рекламні оголошення. Інші газети також надали знижки.
Фірма вела подвійну бухгалтерію, відокремлюючи відомості для податкової від вкладів на фінансування ОУН. Відкривались нові відділи – декорації вітрин, друкування, виставки і декорації на торгах.
З розвитком бізнесу рекламу подавали і у виданнях в Польщі, Німеччині, Угорщині. Філіали відкрили в Тернополі, Станіславі, інших містах. Перші сітілайти у Львові — це також здобуток фірми “Фама”.
Для повітових кооперативів робили білборди, в Делятині поставили п’ятиметровий щит з рекламою. Далі почали укладати адресний довідник українського торгівельного, промислового і ремісничого світу, представники ходили від вулиці до вулиці.
Фірма була прогресивна — мала білборди і сітілайти, подавала рекламу у виданнях в Польщі, Німеччині, Угорщині.
Фірма займалась не тільки розміщенням реклами, але і її створенням — писали тексти і робили графічне оформлення.
Заробляли більше на постійних клієнтах. Наприклад Центросоюзу запропонувала друкарня “Бібльос” надрукувати 100 тис. подвійних вкладок по 7,2 злотих за кожну. “Фама” не мала власної друкарні, але домовились про друк за 6,5 злотих і реалізувала це замовлення по собівартості. Центросоюз (повна назва: Союз Кооперативних Союзів у Львові) був великим клієнтом від самого початку роботи фірми.
Лояльні клієнти “Елєгант” (паста до взуття) і “Калина” (папіроси) замовляли рекламу навіть не перевіряючи малюнків.
Офіс фірми знаходився на вул. Ґродзіських (тепер Друкарська). Р.Шухевич таки переконав керівників “Центросоюзу” та “Маслосоюзу” (великі й багаті спілки українських кооперативів),щоб вони замовляли йому рекламу й зумів отримати 75% знижки в “Ділі” на свої оголошення, 85% у пресі партії “Фронту національної єдності”. Пропозиціями рекламного підприємства
Р.Шухевича скористалися фірма “Елегант” (продукувала пасту для взуття), “Калина” (папір для цигарок), “Нова фортуна” (солодощі), “Пражінь” та інші, дрібніші.
Тож не дивно, що фірма стала на ноги дуже швидко: крім відділу оголошень і реклами, відкрили відділи афіш, вітрин, декорацій торгів, листівок. Рекламу почали публікувати також газети Варшави, Кракова, Німеччини й Угорщини. Іншим джерелом прибутку були рекламні скриньки на трамвайних зупинках. Друкували свою продукцію у друкарнях по суботах і неділях (коли друкарні простоювали) за домовленістю з їх власниками.
Фундатори «Фами» плекали великі плани перетворення підприємства на найбільшу рекламну агенцію Галичини. Вони також створили підприємство содової води “Чайка”, що діяло як філіал “Фами”, і вирішили організувати транспортний відділ. Проте встигли придбати лише два мотоцикли.
1939р. Р.Шухевич вирушив на Карпатську Україну обороняти молоду державу від захланних сусідів. І хто знає, як склалася б його доля, якби не II світова війна…
Іванна Дембич
{gallery}dem{/gallery}
