Лідером антирейтингу стала траса “Київ – Чоп” – найкраща, але найнебезпечніша дорога України.
Учасники спільноти Vision Zero for Ukraine доповнили розроблену газетою “Сегодня” інфографіку про 10 найаварійніших доріг: додали фактор довжини доріг, вирахувавши відносні показники смертності – кількість загиблих на 100 км і також “один загиблий на N км”.
Експерти дійшли до таких висновків з цих даних:
1) Лідером антирейтингу є найкраща траса країни – Київ – Чоп. Це дорога, яка повністю була перебудована до Євро-2012 і яку багато хто вважає еталоном якості і безпеки. Вона вбила більше людей, ніж катастрофа літака А320 у Франції і ніж напад на університет в Кенії. В середньому на трасі Київ – Чоп “лежить” один невидимий труп на кожні 4,6 км. Це приблизно 2-4 хвилини в русі, залежно від вашої швидкості, або приблизна довжина одного музичного треку.
“Хто проектував і приймав цю дорогу до “Євро”, мали б сидіти в тюрмі?” – зауважив експерт спільноти Віктор Загреба.
2) Дороги, що перебувають в катастрофічному стані, в сенсі якості покриття (це більшість з доріг в рядках 5-10 таблиці), мають значно кращі показники безпеки. Це частково може пояснюватись меншими обсягами трафіку, але частково тим, що їхній жахливий стан діє як “натуральний обмежувач швидкості” і водії просто не можуть розігнатись до небезпечних 140-200 км/год, за яких найчастіше стаються смертельні ДТП. Також на цих поруйнованих дорогах майже до нуля зведені ризики нічних ДТП через засинання водія. Ось такий парадокс – розбиті і діряві дороги насправді безпечніші за рівні і красиві.
3) Щоб поруйновані, але безпечні дороги (з п. 2) після капремонтів чи перебудов не стали такими ж небезпечними, як Київ – Чоп, потрібно, щоб безпека була ключовим пріоритетом на усіх етапах, від проектування до здачі в експлуатацію. Дорога Київ – Чоп гарна по якості і швидкості, але злочинно вбивча. Це було ясно від початку, про це говорили експерти, а мешканці сіл, через які вона проходить, неодноразово перекривали її, добиваючись безпечних умов для перетину. Ця дорога суперечить нормам безпеки і здорового глузду. Не може автомагістраль з середньою швидкість потоку 100-120 км проходити через села і мати нерегульовані пішохідні переходи! Ті, хто проектували цю дорогу, – злочинці. Більша частина відповідальності за жертв “українського Аеробусу Київ – Чоп” – на їхній совісті. Ці помилки “папєрєдніків” мають враховувати менеджери з Мінінфраструктури у своїх амбітних планах з відбудови українських автотрас.
4) Три траси – лідери антирейтингу потребують термінового аудиту безпеки, наприклад за британською методикою iRap, і вжиття заходів зі зменшення аварійності. Траса Київ – Харків частково будується за кредитні кошти Світового Банку, який має цілий Road Safety Facility і толкових міжнародних експертів. Те, що ця дорога тепер є однією з найгірших в країні за рівнем безпеки, – ганьба також і для Світового Банку. Серед заходів на цих дорогах мають бути як заходи інженерні, так і у сфері правозастосування. Нова патрульна поліція і камери фіксації потрібні не лише в містах-мільйонниках, а й на трасах між ними.
