Під час досліджень в’їзної вежі Галицького замку на Івано-Франківщині приблизно місяць тому археологічна експедиція національного заповідника “Давній Галич” виявила ще два склепи. Наразі там продовжують розкопки, аби отримати повний доступ до них.
Про це у коментарі Суспільному розповів консультант археологічних досліджень замку Юрій Лукомський.
З його слів, згідно з переписом замку за 1582 рік під в’їзною вежею було шість склепів. Один із них — східний, який розкопали у 2023 році. Цьогоріч науковці мали завдання — відкрити всю площу партерного поверху. Відтак під час робіт виявили центральне та західне приміщення склепів.
Юрій Лукомський додає, що площа вежі — видовжена і розділена на три частини. Відповідно, і нижній ярус поділений на три приміщення. Один зі склепів, які виявили, є так званим коридором між двома іншими. Він трохи вужчий за бокові та має сходову клітку. Склеп із західного боку є таким же за розміром, як і східний, має площу 4х10 метрів.
“Ми потрапили туди через проламане склепіння, бо там через будівництво дороги, напевно, за австрійських часів половина третього (західного) склепу була засипана, але одна третина цього третього склепу є порожниста. Зараз досліджуємо сходову клітку у центральній частині. Також продовжуємо опускатися вниз. Поки що це досить безпечно, бо немає сильних тріщин”, — говорить Юрій Лукомський.
Під час цих робіт археологи виявили артефакти XVII століття.
“Багато кераміки, скляних уламків посуду, кахель, металеві знахідки, кілька монет. Також ми побачили, що нижній ярус підлоги у центральній частині цього поверху є вимощений річковою галькою середніх розмірів, приблизно 15-20 сантиметрів. Виявилося, що це була тільки чорнова підлога. По ній ніхто не ходив і не їздив. Поміж тими каменями були закладені дерев’яні бруси розміром 30х30 сантиметрів і на них простелена підлога з дощок. Це було в частині проїзду, а в кутах підлога вимощена з цегли”, — розповідає Юрій Лукомський.
Завдяки цим дослідженням, каже консультант археологічних досліджень, науковці змогли розкрити нові факти історії Галицького замку. Ймовірно, два яруси в’їзної вежі засипали в середині XVII століття. Зробили це навмисно для того, щоб змінити тип фортифікацій.
“Коли інженер Франсуа Корассіні Андрія Потоцького реконструював Галицький замок, то він через виникнення інших потреб оборони такого типу фортифікацій обсипав цю вежу ґрунтом на два яруси, щоб утворити бастіон, на якому мали встановити гармати”, — говорить Юрій Лукомський.
За його словами, згідно з переписом замку за 1582 рік у підземеллях в’їзної вежі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців. Однак археологи сподіваються також знайти свідчення того, що ці склепи упродовж сотні років служили в’язницею.
“Після того, як замок був розбитий у 1676 році, там ще майже 100 років були судові приміщення. Імовірно, підземелля слугували для зберігання овочів, виконували роль казематів. Окрім того, для судів було важливо мати десь приміщення для в’язнів замку. Вежа називається шляхетською, тому що там відбували ув’язнення шляхтичі, а у в’їзній вежі, мабуть, — представники інших станів. Можливо, нам вдасться знайти якісь артефакти, написи на стінах”, — розповідає Юрій Лукомський.
З його слів, науковці поки що продовжують працювати на партерному ярусі.
“Для того, щоб піти на другий ярус, ще треба робити цілий ряд стабілізаційних робіт, аби була безпека. Тоді ми обстежимо ці приміщення. Це треба робити із залученням різних спеціалістів. Все буде поступово, займе декілька років”, — каже Юрій Лукомський.
