Міжнародний день захисту дітей. Встановлений у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше відзначався в 1950 році.
День захисту дітей. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 568/98 від 30 травня 1998 року щорічно в цей день.
День працівників місцевої промисловості. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 726/02 від 20 серпня 2002 року, у першу неділю червня.
День працівників водного господарства. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 226/03 від 18 березня 2003 року, у першу неділю червня.
Всесвітній день батьків. Заснований згідно з рішенням 66-ї сесії ГА ООН від 17 вересня 2012 року. Своїм рішенням ООН відзначає роль батьків у вихованні дітей. Батьки у всіх частинах світу, незалежно від їх расової, релігійної, культурної та національної приналежності є основними вихователями та вчителями своїх дітей, готуючи їх до щасливого, повноцінного і продуктивного життя. Батьки є ядром сім’ї і основою нашої громади і суспільства.
День батька в Литві. Відзначається щороку в першу неділю червня.
Національне свято Незалежної держави Самоа – День Незалежності (1962). Незалежність проголошена 1 січня 1962 року. Святкування перенесено на 1 червня через кліматичні умови.
День Мадарака в Кенії (щорічне свято на честь здобуття Кенією 1 червня 1963 року внутрішнього самоврядування).
Події дня:
95 років тому (1919) в Москві було проголошено про створення воєнно-політичного союзу радянських республік (Росії, Білорусі, Латвії, Литви та України), який став першою спробою створення унітарної радянської держави. За цим декретом Україна втрачала власну армію.
70 років тому (1944) відбудовано і введено в дію першу чергу Донецького содового заводу ім. В. І. Леніна.
50 років тому (1964) підписана Консульська конвенція між СРСР і США.
Ювілеї дня:
245 років від дня народження Юзефа Ельснера (1769–1854), польського композитора, диригента, педагога, музичного теоретика. У 1792–1799 рр. працював у Львові диригентом у німецькому театрі, де поставив свої сценічні твори: опери «Особливі брати», «Переодягнений султан», балет «Дикі люди». Організатор і керівник Музичної академії філармонічного типу. З 1799 – у Польщі. Серед учнів – Фредерік Шопен.
210 років від дня народження Михайла Івановича Глинки (1804–1857), російського композитора, основоположника російської класичної композиторської школи. Автор опер «Іван Сусанін», «Руслан і Людмила», симфонічних творів, романсів. Глинка не раз бував в Україні для добору співаків у Придворну співацьку капелу. В 1838 році запросив до неї С. Гулака-Артемовського, особисто керував його музичними заняттями. Колись, ще на початку своєї кар’єри, він пророче зауважив, що «…если в России будет когда-нибудь основана консерватория, то ей место в Киеве». Як виявилося, він не помилився. Цікавий факт: знаменитий романс на слова Олександра Пушкіна «Я помню чудное мгновенье» Глинка присвятив Катерині Керн – доньці Анни Петрівни Керн, тієї, кому геніальний поет свого часу присвятив ці вірші. Впродовж декількох років Катєнька була музою-натхненницею й коханою композитора. Познайомились вони в 1840, Катерині було на ту пору 22, Глинці – 36. В одному з листів він пише: «…мой взор невольно остановился на ней: её ясные выразительные глаза, необычайно стройный стан (…) и особенного рода прелесть и достоинство, разлитые во всей её особе, всё более и более меня привлекали. (…) Я нашёл способ побеседовать с этой милой девицей. (…) Чрезвычайно ловко высказал тогдашние мои чувства. (…) Вскоре чувства мои были вполне разделены милою Е. К., и свидания с нею становились отраднее. Всё в жизни контрапункт, то есть противоположность (…) Мне гадко было у себя дома, зато сколько жизни и наслаждения с другой стороны: пламенные поэтические чувства к Е. К., которые она вполне понимала и разделяла…».
170 років від дня народження Василя Дмитровича Полєнова (1844–1927), російського живописця, педагога і громадського діяча, академіка Петербурзької академії мистецтв, визначного майстра російського пейзажу. З 1878 року – член Товариства передвижників. Серед найвідоміших робіт: «Московський дворик», «Зарослий став», «Дворик», «Христос і грішниця». У 1882–1895 рр. викладав у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. Серед його учнів були Левітан, Коровін, Архипов. Роботи живописця можна побачити і в українських музеях (зокрема, декілька полотен є в Національному музеї російського мистецтва у Києві).
140 років від дня народження Маседоніо Фернандеса (1874–1952), аргентинського письменника і соціолога. Один з лідерів ультраїзму в Аргентині 20-х років. Автор творів «Записки того, хто нещодавно прийшов», «Роман, який починається», збірки «Вірші» (вийшла посмертно в 1953 році).
135 років від дня народження Бориса Миколайовича Мартоса (за ст. ст. – 20 травня; 1879–1977), українського громадсько-політичного і державного діяча, педагога, дійсного члена Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. З березня 1917 року – член Української Центральної Ради і Малої Ради. В червні-серпні 1917 – генеральний секретар земельних справ першого українського уряду. В період Гетьманату відійшов від політичного життя, займався проблемами кооперативного руху. Деякий час очолював виконавчий орган Центрального Українського Кооперативного Комітету, був членом Ради директорів Дніпросоюзу, викладав у Київському Комерційному інституті. В грудні 1918 року був призначений міністром продовольчих справ в уряді В. Чехівського, а з квітня по вересень 1919 – голова Ради Народних Міністрів УНР. У 1920 році Мартос емігрував до Німеччини, а згодом – до Чехословаччини. Був одним з організаторів і професором Української Господарської Академії в Подєбрадах, у 1936–1938 рр. – директор Українського Технічного і Господарського Інституту. Після Другої світової війни у 1939–1945 рр. переїхав до Мюнхена, де став засновником і ректором Української вищої школи економіки. З 1958 року жив у США, де і помер. Автор наукових праць з економіки.
95 років від дня народження Євгена Львовича Ревуцького (1919–2006), українського терапевта, професора. Син відомого українського композитора Левка Ревуцького. Праці вченого присвячені питанням гастроентерології, клінічної онкології, кардіології.
85 років від дня народження Джеймса Хедлі Біллінгтона (1929), американського історика, директора Бібліотеки Конгресу США. Ініціатор створення Всесвітньої цифрової бібліотеки.
85 років від дня народження Ольги Дмитрівни Сенюк (1929), відомої української перекладачки, лауреата премії ім. М.Т. Рильського (1994). Дружина перекладача з німецької Євгена Поповича (1930–2007). Перекладає зі шведської, данської, норвезької, ісландської, англійської мов. У її чудових перекладах вийшли твори Сельми Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен, Генріка Ібсена, Вільяма Еша та багатьох інших письменників. Саме завдяки Ользі Сенюк заговорили рідною для українських дітлахів мовою Карлсон, Пеппі Довгапанчоха та Нільс із «Чудесної мандрівки Нільса Гольґерсона з дикими гусьми». «Я несвідомо обирала дитячу літературу, скоріше орієнтувалася на шведських письменників. Узяти, наприклад, Астрід Ліндґрен, яка творила для малят і підлітків. Мені сподобалося, як вона пише, тому я неї «сіла» і працювала над усім, що вийшло з-під її пера. Від самої Астрід одержувала книжки. Добре знала її, одного разу навіть їздила до неї… Скандинави – настільки чесні люди, настільки справедливі, що коли хтось щось скаже, то зробить. Вони мені тим і сподобалися. А ми тут як розбестились! Можемо наговорити на тисячу, а зробити на десять, або й того не спромогтися… Ми мали частину спільної історії зі Швецією. Але в нас нічого абсолютно не лишилося. Ми ж були європейською країною! У нас ця культура жила десь до 1906 року. А потім ми пішли іншим шляхом, російським… Відокремилися. Відкинулися, щоб не сказати «відстали»… Мені з моїм чоловіком до самостійності постійно переслідували. Ми добре знали, що за нами стежать. Намагалися робити своє, дбати про культуру й не примішувати туди політику. Було таке, що мені два роки не дозволяли перекладати… Зараз то не перекладачі! Раніше переклад містив точну думку автора, з одного боку, а з другого – вона була грамотно відтворена українською мовою. Теперішні перекладачі інтерпретують по-своєму. Часто бачу, як хтось із них не розуміє автора повністю, тому подає в тексті свою версію. То хіба що переказ!» (Із інтерв’ю Ольги Сенюк «Українському тижню»).
75 років від дня народження Ростислава Петровича Плахова-Модестова (1939), українського кінорежисера. З 1961 року працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. Створив стрічки: «Хочу бути», «Біотоки наказують», «Промінь, зв’язаний у вузол», «Архітектура і природа», «Жива земля», «Скіфи (Тіні забутих богів)», «Витоки. Повість минулих літ» та ін. Автор сценарію фільму «Оксана Петрусенко». Митець нагороджений численними професійними нагородами.
75 років від дня народження Валентина Миколайовича Трояновського (1939-2012), відомого українського футболіста, нападника, півзахисника, чемпіона СРСР (1961), майстра спорту СРСР. Був гравцем київського «Динамо» і вінницького «Локомотива».
Роковини смерті:
30 років із дня смерті Архипа Михайловича Люльки (1908–1984), українського і російського конструктора авіаційних двигунів. Академік АН СРСР, лауреат Ленінської премії та Державної премії СРСР (1948, 1951). Народився на Київщині. Закінчив Київський політехнічний інститут. З 1946 року – генеральний конструктор першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939–1941), інших двигунів, дослідив нові енергетичні речовини. Працював у Москві, але до кінця життя не поривав з Україною, любив українську мову, дружив з діячами української культури.
вікіпедія
