Галина Лейцюсь, науковиця та перекладачка родом з Івано-Франківська, нині мешкає в Німеччині та проводить лекції для іноземців з історії України.
Про це йдеться у матеріалі “Суспільного“.
Галина Лейцюсь з родиною з квітня 2022 року проживає у німецькому місті Мюнстер.
У Мюнстері Галина Лейцюсь працювала перекладачкою в академії при хоспісі святого Йоганнеса. Однак у певний період вона залишилася без роботи. Це дало їй більше вільного часу, і тоді виникла ідея проводити історичні лекції для іноземців. Готуючись до них, вона перечитала дослідження українських, німецьких і американських істориків, а також створила візуальну презентацію.
Про Україну жінка розповідає різним слухачам. Серед них — переважно знайомі, друзі, колеги, які працюють у сфері надання паліативної допомоги.
“Одна з перших лекцій у мене була влітку минулого року в Гамбурзі. Потім — Франкфурт-на-Майні, серія виступів у Північній Рейн-Вестфалії. У березні цього року буду в Баварії, і дуже горджуся тим, що на початку квітня мене запросив проводити лекцію бургомістр міста Детмольд. Мрію побувати з лекціями також у більших німецьких містах — Берліні, Мюнхені, Штутгарті”, — каже Галина Лейцюсь.
На своїх лекціях жінка розповідає про монголо-татарську навалу, хрещення Київської Русі, заснування Києва, період козацтва, дає багато інформації про голодомор, згадує про заборони й утиски української мови. Галина Лейцюсь розказує німцям про князя Ярослава Мудрого і його дочку Анну, яка стала королевою Франції, Костянтина Острозького, Мазепу, Богдана Хмельницького.
Про сучасні події в Україні, теперішню війну з РФ, німці не хочуть чути.
“Перш ніж я отримаю “добро” на свою лекцію, мушу стократно повторити, що моя презентація має одну прозірку про війну. Це — прозірка, де посередині бачимо дзвоники на дереві на території Софіївської церкви. Їх почепили за ініціативою нашої першої леді. Коли вони дзвенять, це символізує пам’ять про діточок, яких поранили, вбили, викрали чи вивезли з України під час війни. Показую світлини цих дітей. І жодного слова. Деякі німці плачуть”, — каже Галина Лейцюсь.
З її слів, все частіше німці у розмовах наголошують на тому, що їм набридла тема російсько-української війни, – йдеться у матеріалі “Суспільного”.
