FIЇNKA презентує свою нову емоційну композицію “Грушка”, яка пропонує слухачам переосмислити ставлення до життя і смерті через призму стародавнього гуцульського обряду.
ПІсня вирізняється неповторним поєднанням сучасних музичних течій з елементами карпатського фольклору, створюючи емоційний контраст, що відображає саму суть обряду “Грушка”. Він передбачає веселощі та ігри біля померлого — своєрідний спосіб відволіктися від горя та святкувати життя навіть у момент зустрічі зі смертю.
“Гуцули сприймали смерть як частину життєвого циклу, без надмірного драматизму. Це найвища форма мудрості — зустрічати невідворотне з легкістю. Ми не хотіли робити трагедію з того, що є природною частиною життя. Але й не намагалися применшити значущість переходу. Наша “Грушка” — це спроба знайти золоту середину між святкуванням життя і пошаною до смерті.”, – коментує FIЇNKA
Час “маятись” (перейматися чимось) закінчився — пора діяти, поки “плещут в руки” (плескають у долоні). І немає значення, чи схвалить хтось ваше життя, бо тільки “Пан Біг” (Бог) має право на остаточний вердикт, а ваша “душка” (душа, ласкаво) достатньо “моцна” (сильна), щоб прожити життя за власними правилами.
“Доста пожити” — достатньо прожити так, щоб не шкодувати. Бо врешті-решт, коли прийде час кожного з нас, яка різниця, скільки грошей було на рахунку чи якого кольору був ваш автомобіль? Важливо лише те, чи “набулись” ви цим життям.
І коли приходить розуміння цієї простої істини — що наше життя циклічне і кінець у всіх однаковий — зникає страх і з’являється свобода. Свобода жити так, як хочеш саме зараз. Танцювати, коли хочеться танцювати. Співати, коли душа просить і радіти моменту, не чекаючи фінальних акордів.
“Набуваймося цим життям. А як все закінчиться — зробимо Грушку,” — таке послання проходить через всю композиція, нагадуючи слухачам про цінність кожної миті.
FIЇNKA не боїться експериментувати з темами, про які інші не наважуються говорити. І “Грушка” – яскраве тому підтвердження.
