Снайперка з позивним “Танго” добровільно вступила до лав Збройних Сил України влітку 2022 року. До початку повномасштабного вторгнення вона професійно займалася спортивними бальними танцями — була тренером вищої категорії та суддею міжнародного рівня, розповідають у 78 окремому десантно-штурмовому полку.
З початком бойових дій “Танго” приєдналася до Сил спеціальних операцій і здобула військово-облікову спеціальність снайпера. Щоб реалізувати себе в бойових умовах, вона перевелася до 78-го окремого десантно-штурмового полку, де вже брала активну участь у бойових операціях на Запорізькому та Донецькому напрямках.
“Я дуже творча людина і люблю математику. Ці дві складові переплелися у снайперській справі. Це точна професія, яка вимагає концентрації, знань із фізики, уміння швидко рахувати. Але водночас не можна бути передбачуваним — тож творчий підхід тут не менш важливий”, — розповідає “Танго”.
Тендітна на вигляд, але незламна духом, вона проявила себе в запеклих боях, неодноразово вступаючи в бій із ворогом. Діяла самостійно, а одного разу, під щільним ворожим вогнем, винесла з поля бою пораненого побратима.
Після численних поранень “Танго” нині проходить курс реабілітації та готується повернутися до строю — до побратимів, аби знову взяти до рук гвинтівку й продовжити боротьбу за Україну.
Жінкам, які вагаються, чи варто долучатися до Сил оборони, “Танго” радить тверезо оцінити свої можливості та сильні сторони. За її словами, для жінок у війську є багато роботи, яка не обов’язково пов’язана з окопами.
“Війна — це не про красу. Це про витривалість, про незручності та біль. Це серйозний крок. Має бути усвідомлений вибір і готовність до боротьби”, — каже вона.
Приклад “Танго” — відповідь усім, хто сумнівається. Жінки на війні не виняток. Вони — частина сили. Частина перемоги.
