25-річний боєць Нацгвардії Денис Більчак отримав осколкове поранення на Покровському напрямку. Один з уламків довелося видаляти хірургічно, та воїн вже готується до повернення на фронт.
Про це повідомляють на сторінці КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.
Денис мобілізувався у грудні 2024 року до лав Національної гвардії України. До того допомагав волонтерам. Після навчання служив у підрозділі піхотної розвідки.
“Мобілізувався 3 грудня 2024 року. Приїхав у Лисець. Був страх невідомого, але пригадував собі правило, що дорога виникає під ногами того, хто йде… Чим більший супротив, тим у правильнішому напрямку ти рухаєшся. Я впертий і часто вигризаю це життя. Тому війна була для мене випробуванням, але насправді це дуже тяжко і не кожен готовий його пройти. Я потрапив у Національну гвардію, проявляв постійну ініціативу, багато вчився і старався”.
Має позивний “Повар” — саме так він жартома пояснював рідним, де проходить службу.
“Я всім своїм рідним і друзям розказував, що служу у роті польових кухарів, щоб за мене не хвилювались. Тільки моя дружина знала, що я на передовій і служу у військах піхотної розвідки”, — ділиться військовий.
Поранення захисник України отримав на Покровському напрямку, який підконтрольний здебільшого окупантам. У Дениса прострілений живіт. Осколок мав у нозі, а також у руці, який власне йому і витягнули у хірургічному відділенні ЦМКЛ. Операцію проводив завідувач, заслужений лікар України Анатолій Богуш.
“У Дениса осколкове поранення не було тяжким, оскільки не задіяні ні судини, ні нервові закінчення. Функція руки відновлена. До операції були вражені болі в плечі, рана тривалий час не заживала, тому осколок розміром 1,5 см підлягав видаленню. Інакше запальний процес міг поширитись на всю верхню кінцівку”, – розповідає Анатолій Богуш.
Операцію Денису здійснювали за допомогою спеціального рентген-апарату. Анатолій Богуш пояснює:
“Інколи рубець чи рана знаходяться в одному місці, а сам осколок в протележному. Тому потрібна апаратура для моніторингу його видалення”.
Десь 150 військових щороку лікують у хірургічному відділенні і не тільки з осколковими, але й різного роду пораненнями, контузіями, мінновибуховими травмами та патологіями.
“Кожного разу військових ми обстежуємо на наявність осколків. Якщо вони впливають на функцію кінцівок, або є якась небезпека, тоді їх видаляємо. Дрібні осколки, якщо немає явищ запального процесу, то залишаємо. Для ефективного лікування нам потрібна якісна діагностика”, – говорить Анатолій Богуш.
Незабаром після реабілітації Денис повернеться на військову службу. Сьогодні він носить на собі вервичку, образок від бабці, який був з ним під час його поранення і вірить в Божу опіку і провід.
