Лікарі під час війни. Це Герої без зброї. Їх роль неоціненна. Вдень і вночі, відчуваючи втому та виснаження, вони повертають життя пораненим бійцям, цивільним, надаючи медичну допомогу в умовах бойових дій та після обстрілів.
На сторінці Обертинської селищної територіальної громади опублікували розповідь про уродженця селища Обертин Чеховича Михайла Івановича, лікаря-анестезіолога, який від початку російської агресії рятує поранених воїнів.
Ще навчаючись в Обертинській середній школі, Михайло плекав мрію — стати лікарем. Тому, не задумуючись, після закінчення 9 класу вступив у Коломийське медучилище, закінчив його з відзнакою. Продовжував навчання спочатку у Чернівецькій медакадемії, а згодом — у Київській вищій військовій медичній академії. Працював 2 роки в Ужгороді, з 2006 року — у військовому госпіталі м. Мукачева Закарпатської області.
Під час російсько-української війни працював як лікар-анестезіолог у гарячих точках : Авдіївка, Покровськ, Оріхово. На даний час — на Дніпропетровщині.
“Найважче для лікаря на війні — втрачати людей,— розповідає Михайло Іванович. — Інколи дивишся у благальні очі пацієнта, розуміючи, що в цій ситуації ти безсилий, і серце стискається від болю. Непросто спостерігати психічні зриви у молодих хлопців, які втрачають кінцівки. Знаходячись між болем і порятунком, відчуваєш емоційне виснаження. Тому мрія у мене, як і в кожного українця, одна: щоб якнайшвидше закінчилася ця жорстока війна”.
“Громада пишається такими людьми, як Михайло Чехович. Дякуємо йому за самовіддану працю. Нехай кожне врятоване життя буде для нього найбільшою нагородою. Незламної віри, терпіння та мужності Вам, Михайле Івановичу, на шляху захисту здоров’я наших військових!” — йдеться у дописі.
