Роль Росії в бойових діях, що вирують на Донеччині й Луганщині, які хочуть відколотися від України, визначити важко. На відміну від Криму, солдати регулярної російської армії там нібито не були помічені, передає кореспондент The New York Times Ендрю Крамер.
Однак наприкінці минулого тижня українські прикордонники покинули заставу під Луганськом, залишивши пролом у кордоні, який і так вважався, м’яко кажучи, дірявим, проклавши цим дорогу для людей, бойової техніки та контрабанди.
“Загальна ситуація на кордоні залишається неясною, доказів масового припливу людей і зброї через неї поки що немає, – повідомляє Крамер. – Проте абсолютно ясно, що численні росіяни, більшість – ветерани бойових дій, “казаки” й ультранаціоналісти, в останні тижні зголосилися воювати в Україні або за допомогою рекрутерів, або через один з кількох веб-сайтів, створених спеціально для їхнього вербування”.
Точних даних про їхню кількість немає. Однак той факт, що 31 з 40 загиблих заколотників в одному з запеклих боїв у травні були громадянами Росії, дає певне уявлення про масштаби явища.
“Москва, яку Захід вважає відповідальною за підживлення конфлікту, заперечує будь-яку роль у війні, проте очевидно, що вона не зробила майже нічого, щоб перешкодити своїм громадянам вступити в конфлікт”, – йдеться в статті.
Керол Сайвець, фахівець з Росії програми дослідження безпеки в Массачусетському технологічному інституті, впевнена, що росіяни діють з благословення Кремля, навіть якщо вони справді добровольці, а не військовослужбовці: “Путін так розворушив російський націоналізм і, враховуючи вал пропаганди про “фашистів” у Києві, не виключено, що якісь заблудлі душі викликаються служити”.
Добровольці, охочі долучитися до боротьби, можуть просто зайти на один з вербувальних сайтів. “Ми надаємо допомогу людям, які бажають чинити збройне милосердя братнім народам і державам, – йдеться на одному з таких сайтів – dobrovolec.org. – Іншими словами – допомагаємо допомагати”.
Один з адміністраторів сайту, 27-річний Олександр Жучковськийрозповів NYT, що в травні допоміг перетнути кордон приблизно десяти охочим, а на червень черга ще більша. “З мого досвіду, уряд не надає підтримки, але потрапити туди нам теж не заважає”, – наводить його слова видання.
Російські “казаки” також висловлюють бажання допомогти заколотникам, проте скаржаться, що Москва їм у цьому перешкоджає: забороняє перетинати кордон у складі підрозділів, а тільки в індивідуальному порядку. Командир 10-ї Георгіївської сотні донських козаків Іван Дорошеврозповів журналісту, що з його села в Україну виїхали четверо. Один загинув, троє повернулися з пораненнями.
На закінчення Крамер наводить уривки із записів Олександра Власова, загиблого на сході України російського націоналіста, зроблені ним напередодні від’їзду: “Так, не хочеться вмирати, залишати дітей і дружину, і живу матір, але ще важче що одного разу син запитає, а ти батько що робив коли нацисти вбивали людей? (…) Росіяни забули, як треба помирати! А ми чудово вмираємо! Як ніхто!”
Переклад InoPressa
