«Свобода» і вибори

В контексті прогнозованих позачергових парламентських виборів кореспонденти «Франківчан» вирішили дослідити реальні шанси народних обранців від ВО «Свобода» повторно «взяти штурмом» Верховну раду України. Перш...

В контексті прогнозованих позачергових парламентських виборів кореспонденти «Франківчан» вирішили дослідити реальні шанси народних обранців від ВО «Свобода» повторно «взяти штурмом» Верховну раду України.

Перш за усе слід звернути увагу на те, що схема, за якою будуть обиратися нардепи може в черговий раз зазнати суттєвих змін. Так, у 2012 році ми наділяли обранців депутатськими мандатами за змішаною виборчою системою, тобто 225 депутатів обирали за партійними списками, а решту – по мажоритарних округах. У такому випадку ВО «Свобода» завела до ради 25 депутатів по списку та 12 обранців через вибори по «мажоритарці». Якщо вказана виборча система збережеться і надалі, то шанси «Свободи» на просування партійців до ВРУ є досить високі.

Поряд із тим, якщо перевибори до органу законодавчої влади відбуватимуться за пропорційною виборчою системою шанси «Свободи» на депутатські мандати є менш райдужними. Для цього є декілька причин.

По-перше, незважаючи на радикальність у своїх поглядах центральні партійці ВОС доволі «мляво» поводились під час «Єврореволюції», а послідуючий випад Бенюка – Мірошниченка по «фізичній люстрації» редактора державного телеканалу тільки посилив негатив навколо вказаної політичної сили.

По-друге, на полі націоналістично-правої ідеології та відстоювання радикальних кроків у діяльності з’явилися нові гравці – політична партія «Правий Сектор» та «Радикальна партія Олега Ляшка». Якщо ПС сподіватися на дивіденди у вигляді мандатів депутатів ВРУ не доводиться (рейтинг політсили оцінюють від 0.5 до 2%), то п. Ляшко, в разі акумуляції навколо своєї особистості впливових політиків зможе претендувати на 2-5 % підтримки електорату, значна частина яких раніше підтримувала «Свободу». До слова, п. Ляшко зумів отримати суміжну підтримку за рахунок своєї безпосередності дій та безцензурності висловлювань на адресу опонентів, що було сприйнято суспільством як реальна альтернатива політичним «балакунам».

По-третє, «свободівці» показують послаблення рейтингів у регіонах, жителі котрих є їх потенційним електоратом. На Тернопільщині громада незадоволена діями міського голови обласного центру, котрий, до слова, належить до числа «свободівців», а на Франківщині тільки третій результат «свободівця» Василя Поповича на довиборах до ВРУ, незважаючи на затрачені матеріальні та партійні ресурси для забезпечення перемоги, є більш ніж ілюстративним доказом падіння рейтингу названої політсили.

Також не на руку «свободівцям» можуть зіграти короткі терміни передвиборчих перегонів, адже до виборів 2012 року «Свобода» фактично проводила річну агітацію, демонструючи свою «радикальність» та нетерпимість до всеможливих порушень. Тоді їх рейтинг не підкосив навіть корупційний скандал за участю «свободівця» п. Гаркота. Сьогодні ж негатив, який накопичився навколо вказаної політсили може зіграти злий жарт із її партійцями, адже тепер суспільство максимально уважне до свого вибору і такі факти, як от тепле рукопотискання Генерального прокурора України п. Махніцького із регіоналом – ректором Одеської юридичної академії п. Ківаловим не залишаються поза увагою громадськості і служать приводом до «політичного розстрілу» ВО «Свобода».

Категорії
Аналітика
Новини
Loading...