Є дуже великі сподівання, що Петро Олексійович зможе багато чого змінити в країні.
Але для цього, першочергово, йому потрібно відмовитись від всіх тих, хто його привів до влади, оскільки у нього є шанс змінитися особисто, а у всіх решту, скоріш за все, що ні. В своїй роботі і перших кроках Президент має опиратися на нових людей. Стара система може дуже швидко адаптуватися під нового Президента і все, що йому потрібно зробити в даній ситуації – це обрубати з нею зв’язок.
Якщо говорити про політичне партнерство, то досить таки ефективним тандемом, на мою думку, міг би стати союз між Порошенком та Тимошенко. Юля Володимирівна найкраще себе почуває у стані боротьби. У такому тандемі Порошенко мав би стати генератором завдань, а вона, в свою чергу, могла б стати їх виконавцем. Ймовірність такого сценарію дій можлива лишень в тому випадку, якщо представниками обох сторін зможуть врахувати усі свої помилки, які було допущено у «помаранчевий період». Оскільки, по суті, і Юля, і Порошенко є немолодими політиками, перед ними виникає унікальна можливість «викарбувати свої імена в історії», зробивши щось корисне, або повністю втратити все і для себе, і для України. Сьогодні, вперше, за всі роки, у них є реальний шанс об’єднати Україну. Для того, щоб вся система і олігархи, зокрема, прийняли нові правила гри, Порошенкові необхідно розіграти новий драматичний сценарій «союзу ротвейлера і добермана», в якому роль першого має бути відведена Порошенку, а роль другого – Юлії Тимошенко. За такою логікою речей Петро Олексійович мав би уособлювати в собі риси сильного і безкомпромісного політика, а Юлія Володимирівна мала б перейняти на себе функції «караючої руки» і зосередитись на боротьбі з олігархічною системою.
