Під час перевірки статків володарів мантій податкові інспекції іноді виявляють у їхніх деклараціях недостовірні відомості про наявність майна або невідповідність його вартості отриманим доходам.
Зокрема, органи контролю вказують на те, що служителі Феміди «забувають» згадати у фінансових документах про придбані автомобілі. Або ж констатують, що транспортні засоби неможливо придбати за задекларовані суддями кошти. Водночас такі висновки податківців володарі мантій оскаржують до суду. І небезуспішно…
Результати приголомшили
Закон «Про очищення влади» передбачив проведення люстраційних заходів щодо служителів Феміди. Так, відтепер перевірці підлягає «достовірність відомостей щодо наявності майна судді та відповідність вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру».
Володарі мантій погодилися пройти таке очищення (хоча у ЗМІ з’являлася інформація, що деякі судді відмовилися від перевірки). Чимало служителів Феміди вже відзвітували: фінансово-майнову ревізію пройшли успішно. Проте декому з них після ознайомлення з висновками, зробленими за результатами перевірки, довелося звертатися з позовами до податкових інспекцій.
Так, у березні цього року Івано-Франківський окружний адміністративний суд скасував вердикт податкового органу, який стосувався Володимира Гургули з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області. Справа в тому, що податківці з’ясували: володар мантії не задекларував два автомобілі (інформацію про них надав Івано-Франківський МРЕВ ДАІ). Як пояснив позивач, на його думку, ці транспортні засоби не можуть бути предметом перевірки відповідно до закону «Про очищення влади», «оскільки не були набуті за час перебування на посаді судді та при цьому відчужені ще у 2004 та 2010 рр.». Івано-Франківський ОАС із цим погодився.
Крім цього, він установив: висновок складено з порушенням форми, установленої наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 закону «Про очищення влади», та форми висновку про результати такої перевірки» від 3.11.2014.
Суд звернув увагу на ще одне порушення з боку податкової інспекції. Так, «очисні правила» стверджують: у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей ревізори повинні повідомити про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. У свою чергу та дає письмове пояснення щодо таких фактів та певні документи. Податківці мають урахувати надану їм інформацію. Проте позивач був позбавлений такого права.
Обійтися без суми витрат
Рішення Івано-Франківського ОАС не єдине, що стосується «майнової люстрації». Так, заступник голови Ленінського районного суду м.Кіровограда Інеса Черненко звернулася до Кіровоградського ОАС з вимогою зобов’язати податковий орган надати висновок у частині відповідності чи невідповідності вартості майна, вказаного нею у декларації, інформації про доходи. Податківці пояснили: у 2008 р. позивачка придбала автомобіль, проте не підтвердила його вартість. Тому вони не можуть «провести порівняльний аналіз» та з’ясувати, чи жила суддя відповідно до своїх статків.
КОАС не переконали аргументи податкової інспекції. «Судом встановлено: оскільки легковий автомобіль… придбаний у 2008 році, то поля «сума витрат на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» заповненню не підлягають», — зазначено в рішенні. Крім цього, «адміністративники» врахували, що І.Черненко давала відповідачу пояснення, що транспортний засіб придбала за $8000 (40000 грн.).
«Отже, посилання представника відповідача на неможливість надання висновку щодо відповідності/невідповідності вартості майна податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, з огляду на відсутність у податковій декларації інформації щодо вартості легкового автомобіля є необгрунтованим», — резюмував КОАС і зобов’язав податківців все ж таки оголосити володарці мантії свій вердикт.
Обставини справи
За оцінками фахівців, найбільш аргументованою серед рішень про «майнову люстрацію» володарів мантій є постанова Львівського ОАС від 22.06.2015, прийнята під головуванням Олександра Сасевича. Так, з висновком податкової інспекції не погодився його колега — Мар’ян Кушнерик із Львівського апеляційного адміністративного суду. В документі зазначалось:
витрати та доходи служителя Феміди різняться. Інспекція попросила М.Кушнерика надати інформацію щодо джерела походження коштів, витрачених на придбання двох квартир та двох авто. «При цьому у вказаному запиті не пропонувалося надати копії підтверджувальних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації», — йдеться в постанові ЛОАС.
Позивач пояснив: одну із квартир отримав за рішенням Львівського міськвиконкому, другу — придбав за 909000 грн. кредитних коштів. Автомобілі купив у 2005 та 2008 рр. за 150000 грн. та майже 400000 грн. відповідно. М.Кушнерик переконував, що «кошти на все зазначене рухоме та нерухоме майно використані виключно із власної заробітної плати та доходів дружини, яка з 1995 р. працює приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, а до цього працювала адвокатом». Окрім того, як стверджував позивач, частину грошей дали його батьки. На підтвердження своїх пояснень М.Кушнерик надав суду відповідні документи.
Однак податковий орган дотримувався іншої думки. В його висновку сказано: позивач придбав у 2005-му автомобіль вартістю 150000 грн., проте сума доходів М.Кушнерика становила: у 2003 р. — 13,2 тис. грн., у 2004 р. — 19000 грн., а в 2005-му — 32,7 тис. грн. Те ж саме стосується і другого транспортного засобу. На думку податківців, не видається можливим купити іномарку за майже 400000 грн., якщо особа задекларувала за 2 попередні роки менше від половини цієї суми. Отже, зробила висновок інспекція, це все вказує на невідповідність вартості майна доходам позивача.
Львівський прецедент
ЛОАС не погодився з позицією податківців і вказав на недотримання приписів нормативних актів з їхнього боку. По-перше, на думку суду, при проведенні перевірки М.Кушнерика не повідомили про виявлені невідповідності між видатками та доходами. А це суперечить закону.
По-друге, наголошується в постанові, під час ревізії податківці повинні брати до уваги всю наявну в них інформацію про статки особи, оцінити їх на предмет правомірності отримання. До того ж орган має з’ясувати, чи є суттєва різниця між розміром витрат та доходів володаря мантії. На думку ЛОАС, відповідач не дотримався цього принципу.
«Податковою інспекцією… не було досліджено, зокрема, з урахуванням приписів Сімейного кодексу правомірності отримання й використання позивачем коштів, які були прибутком від діяльності члена його сім’ї — дружини, а також відповідачем не було взято до уваги та не досліджено обставини щодо отримання позивачем коштів від своїх батьків, про що позивач неодноразово повідомляв податковий орган», — ідеться в постанові.
ЛОАС звернув увагу й на те, що податківці досліджували доходи позивача, отримані ним, починаючи з 2003 р., «що не може видаватися обгрунтованим». Адже М.Кушнерик розпочав трудову діяльність ще в 1975 р. «та безперервно перебуває в трудових відносинах із різними особами до цього часу (з 1990 р. виключно на посаді судді)».
На думку суду, законодавство не встановлює часових меж у контексті перевірки статків особи. Тому ЛОАС уважає, що такий підхід відповідача при оцінці й урахуванні доходів володаря мантії є необгрунтованим. До речі, під час розгляду справи про «майнову люстрацію» податківці так і не змогли пояснити, чому і на підставі чого статки М.Кушнерика досліджувалися саме з 2003 р.
«Відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження здійснення ним порівняльного аналізу інформації щодо доходів позивача, отриманих із законних джерел, з вартістю належного йому майна», — зазначається в постанові ЛОАС. А це є порушенням процедури проведення ревізії, одним з етапів якої є обов’язковість з’ясування, чи відповідає ціна належного служителю Феміди майна його доходам.
Тому ЛОАС дійшов висновку: вердикт податкової інспекції про те, що вартість пожитків М.Кушнерика перевищує розмір задекларованих ним коштів, є необгрунтованим і протиправним, тому є всі підстави для його скасування. При цьому суд зобов’язав орган ДФС провести ще одну перевірку.
Не послухали європейців
Експерти називають ці три рішення показовими. Адже вони, з одного боку, допоможуть податківцям уникнути в майбутньому допущених раніше помилок при складенні висновку за результатами перевірки служителів Феміди та з обережністю ставитися до інформації про наявність у володарів мантій транспортних засобів. Зокрема, на думку фахівців, податковим органам варто наводити більше аргументів на користь свого вердикту.
З другого боку, вважають фахівці, у рішеннях «адміністративників» проявляються законодавчі прогалини в питанні проведення «майнової люстрації». До речі, представники Венеціанської комісії неодноразово звертали увагу українських можновладців: суддів необхідно «вилучити із закону «Про очищення влади», бо вони «мають підпадати виключно під дію закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні». Проте до цих пропозицій не дослухалися. Результат, стверджують експерти, — поява таких рішень.
Як далі складатиметься ситуація з «майновою люстрацією», тепер залежить від суду другої інстанції. «ЗіБ» стало відомо, що на початку липня ДПІ у Галицькому районі м.Львова головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу на рішення ЛОАС. Справа розглядатиметься в ЛААС. Податківці наполягають на своєму: вартість майна, набутого М.Кушнериком, перевищує доходи, отримані ним із законних джерел.
Непередбачені ризики
У той же час, незалежно від того, за яким сценарієм розвиватимуться події, фахівці переконані: якщо суд вирішить, що окремі володарі мантій повинні бути люстровані з майнових підстав, то чимало проблем виникатиме з їхнім звільненням.
Адже в законі «Про очищення влади» зазначається: в разі встановлення під час перевірки судді недостовірності фінансово-майнових відомостей податкова інспекція повинна надіслати свій висновок Міністерству юстиції. У свою чергу відомство переадресовує цей вердикт Вищій раді юстиції та/або Вищій кваліфікаційній комісії суддів та звертається з пропозицією про прийняття подання щодо звільнення володаря мантії.
«Міністерство юстиції для цілей цього закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів», — наголошується в акті. При цьому законом «Про Вищу раду юстиції» передбачено: ініціаторами
позбавлення посад служителів Феміди можуть бути: ВККС, члени ВРЮ, інші суб’єкти у випадках, визначених законом «Про судоустрій і статус суддів». При цьому в останньому акті про Мін’юст — жодного слова.
Очевидно, парламентарі не врахували такого нюансу. Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» фраза «інші суб’єкти у випадках, визначених законом» була замінена на «інші суб’єкти у випадках, визначених законом «Про судоустрій і статус суддів». Це, на думку фахівців, значно звузило коло актів. Якби корективи не вносилися, то, можливо, не виникало б і питань до Мін’юсту як ініціатора звільнення. До речі, за даними «ЗіБ», відомство жодного разу не зверталося до ВРЮ з таким питанням.
Найбільш вірогідним способом позбавлення суддів мантії, припускають експерти, є звернення Мін’юсту до ВККС (як би це парадоксально не звучало) щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Адже однією з підстав такої відповідальності є здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують їхні доходи, встановлення невідповідності рівня життя задекларованим доходам. Якщо ВККС установить такий факт, то приймає висновок про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення володаря мантії з підстав порушення присяги.
Фахівці наголошують: історія з проведенням «майнової люстрації» служителів Феміди ще не завершилася. А все через те, що представники влади поспішили з прийняттям люстраційного закону. Вони поставили собі мету, визначили засоби проведення очищення, однак не передбачили ризиків. Тому їхні люстраційні наміри можуть зазнати невдачі.
Пряма мова ІГОР БЕНЕДИСЮК, голова Вищої ради юстиції:
— Наразі звернень Мін’юсту щодо прийняття подань про звільнення суддів у нас немає. Адже, щоб здійснити розподіл матеріалів для з’ясування ситуації, нам потрібна система автоматизованого розподілу справ, яка поки що не запроваджена. Як тільки вона запрацює, я думаю, ці подання надійдуть, і ми будемо вже думати над конкретною ситуацією, як з ними чинити. Якщо законом передбачене таке подання, то прийматимемо. А які вже будемо робити висновки — побачимо.
