З 10 по 15 лютого Франківський драмтеатрвлаштовує шоукейс зі свої найкращих вистав. Це приурочили до 115-річчя театру.
Упродовж тижня на семи сценічних майданчиках покажуть 14 знакових вистав театру.
Як розповів генеральний директор — художній керівник театру Ростислав Держипільський, упродовж десятиліть офіційною датою заснування театру вважали 1939 рік. Втім, архівні дослідження довели, що історію українського професійного театру в Івано-Франківську можна вести від 1911 року.
«Ще у 2024–2025 роках ми заклали платформу для фахового діалогу про правдиву історію української сцени. Опрацювали архіви, газетні публікації, наукові монографії, двічі проводили наукові зустрічі з дослідниками зі Львова, Києва та Івано-Франківська. Архівні матеріали підтвердили принципово важливий факт — театр існував уже з 1911 року», — зазначив Держипільський.
За його словами, 10 жовтня 1910 року в тодішньому Станиславові офіційно зареєстрували Товариство «Український народний театр імені Івана Тобілевича», а вже у 1911 році театр представив свою першу прем’єру.
Перша вистава відбулася 12 лютого 1911 року в залі на вулиці Газовій (нині — Дністровська). Урочистий вечір розпочали промовою професора Юліана Чайківського та декламацією прологу Івана Франка «Великі роковини», після чого зіграли п’єсу «Наталка Полтавка» Івана Котляревського.
У театрі наголошують, що у 1920–1930-х роках театр імені Тобілевича був одним із найрепрезентативніших національних театральних колективів Східної Галичини. У різні періоди тут працювали провідні режисери й актори, а серед глядачів були як українці, так і поляки. Театр активно гастролював і ставив твори української та світової драматургії.
У межах святкування 115-річчя з 10 по 15 лютого в театрі покажуть вистави «Солодка Даруся», «Гуцульське весілє», «Дзяди», «Наталка Полтавка» та інші знакові постановки. Основні урочистості заплановані на 12 лютого — цього дня на головній сцені знову зіграють «Наталку Полтавку».
У театрі підкреслюють, що відзначення 115-річчя є не лише ювілеєм, а й актом відновлення історичної справедливості та деколонізації культурної пам’яті.
