На початку війни кожен із нас хотів хоч якось допомогти воїнам АТО. Проте з часом всі потрохи звиклися з тим, що в Україні відбувається. Проте Качурова Леся знає як ніхто інший наскільки воїнам АТО потрібна будь-яка наша допомога і підтримка, адже Вона повністю присвячує себе волонтерській діяльності. Ми розмовляли про волонтерську діяльність, основні плани та ініціативи, а також про повернення та адаптацію воїнів АТО до мирного життя.
Скільки часу у Вас займає волонтерська діяльність?
На даний час 28 годин на добу, так зараз сталось, що фактично повністю вся моя діяльність присвячена волонтерству. Я собі можу це позволити, в мене є дохід, який не залежить від мого втручання. На початку це в мене займало менше часу, а зараз все настільки розрослося, що я цій діяльності присвячую весь свій час. Для мене волонтерська діяльність на даному етапі основна – це мій свідомий вибір. Світова практика свідчить про те, що волонтерство – це додаткова діяльність, для більшості волонтерів так і є. Проте я маю можливість повністю присвятити себе цій діяльності. Мотив моєї діяльності один – зберегти життя і здоров’я наших хлопців. Ця робота не оплачується, все залежить від людини і від того, що вона очікує, якщо ти очікуєш подяки і не отримуючи її ображаєшся, тоді ця діяльність не для тебе. Ми допомагаємо для того, щоб допомогти. Тому ти не повинен реалізовувати свої амбіції чи плани, а волонтерство – це, в першу чергу, безкоштовна допомога.
Читала на фейсбуці, що 4 серпня на засіданні «Волонтерського сектору» було розглянуто пропозицію щодо створення в Івано-Франківську Парку Пам’яті, присвяченого Героям війни. Розкажіть детальніше про даний проект.
Виступила «Сила Прикарпаття» (благодійний фонд) з такою пропозицією, вона нам дуже сподобалась. Ми вирішили створити Парк Пам’яті не збираючи на нього кошти. Приймаємо від людей ідеї, враховуємо їхнє бачення цього місця і ми будемо просити всіх долучитися до створення цього Парку. Це не обов’язково допомога коштами, хтось може надати сажанці. Десь має бути місце, де хлопці будуть збиратися, щоб вони розуміли, що вони не одні зі своїми проблемами. Також потрібно, щоб люди пам’ятали про своїх героїв. Адже багато людей, на жаль, цього не розуміють. В мене є багато знайомих з минулого життя, які вдають, ніби нічого в країні не відбувається, ну, це їхня позиція і вона, мабуть, має право на існування.
Є ідея де буде знаходитись цей Парк?
Є, але зараз розголошувати не будемо, бо на даний час не знаємо чи вільні ці місця, потрібно взнати в архітектурному. Коли вже точно все взнаємо, тоді все розкажемо.
Розкажіть про проект Аукціон Волонтери та про сайт волонтерів.
Аукціони робляться різні і проводяться від самого початку. Це наш перший проект. Першими лотами стали дві гітари: з підписом Святослава Вакарчука та гурту Kozak System, за що ми їм безмежно вдячні. Всі виручені кошти будуть направлені на підтримку учасників АТО та загиблих, а також їх сімей.
Вам дуже багато людей у соціальній мережі фейсбук висловлюють подяку за Вашу діяльність. Що Ви в такі моменти відчуваєте?
Почнемо з того, що я працюю не одна, у нас є ціла команда. Я є головою організації, тому на моє ім’я пишуть подяку, проте вона стосується не лише мене, але й усієї нашої команди.
В більшості випадків я плачу. Це, звичайно, приємно.
Проте ми про ці подяки нікого не просимо. Єдине, що ми можемо попросити, це, щоб хлопці підписали дітям прапор чи прийшли до них на лінійку. Діти влаштовують ярмарки: щось роблять, продають і гроші віддають на АТО, а потім наші хлопці до них приїжджають. Тоді вже всі задоволені, емоції зашкалюють: діти плачуть, вчителі плачуть, військові теж плачуть.
Який випадок Вам запам’ятався найбільше за час роботи волонтером?
Ой, про це можна говорити цілий день. Ми уже працюємо півтора року. У мене все якось пов’язано з цифрами і знаками. Майдан якраз почався на моє день народження. В мене багато причин, в мене чоловік воює добровольцем в Збройних силах України.
Напевно, найбільше тоді, коли прийшли діти і принесли електричний екскаватор. Від цього лоту ми ледве не просльозились.
Цю машинку на свій день народження волонтерам приніс хлопчик на ім’я Лев, разом з братом. Хлопцю подарували цю машинку, але він вирішив віддати її на допомогу армії, на якій написано «Для наших захисників». Ви тільки уявіть, як важко хлопцям розлучатись з такою крутою іграшкою? Але вони вирішили, що важка техніка більше потрібна військовим. Екскаватор електричний, їздить на акумуляторі. Кошти від продажу цього лоту підуть Громадській ініціативі Галичини.
Багато військових повертаються на ротацію додому. Їм потрібна наша допомога як від найближчих членів сім’ї, так і від усього суспільства. Як щодо трудотерапії?
В нас є зараз один дуже великий проект по психологічній допомозі. Хороші професійні психологи готові залучитися до його реалізації. Ми повинні розуміти, що це буде проблема не одного дня. Війна не закінчиться, коли оголошують перемир’я, вона буде продовжуватись довго і нудно. Психологи не працюють з жінками та дітьми воїнів АТО. Наші дівчата-волонтери працюють з дітьми, влаштовують їм майстер-класи, намагаються їх відволікти, але все одно роботи буде ще дуже багато.
Від військових непотрібно відкуповуватись. Їм потрібно спілкуватись з людьми постійно. Їм потрібна робота. Вони не можуть довго відпочивати. Якщо він тиждень відпочине, то вже згодом немає куди себе діти. Вони привикли жити в стресі, їх потрібно з цього виводити і виводити поступово. Найбільша проблема зараз в робочих місцях. Хлопці прийшли. Багато було таких ситуацій, що вони виходять на ті роботи, на яких працювали до війни і через 2-3 тижні їх звільняють. Після цього він лишається на вулиці. І куди йому йти? Хтось найде собі нову роботу, а хтось почне пити горілку. Дуже багато жінки та мами військових не підготовлені та не знають як себе поводити, думаючи що кожне криве слово направлене проти них.
На війні людина, мабуть, по-іншому Божу присутність у своєму житті. Як Ви думаєте, чи допомагає військовим віра?
Звичайно, якщо військовий віруючий – це дуже великий плюс. Можливий навіть такий варіант, що священик може замінити йому психолога. Але важливо, щоб цим не скористалися зараз різні секти та релігійні угрупування. У хлопців зараз психіка нестійка, тому якщо хтось буде про них піклуватися, вони починають дуже сильно довіряти. Я зараз бачу як вони довіряють волонтерам, інколи навіть більше ніж своїм рідним. Цією довірою хтось може скористатися в поганих цілях.
Основні поради сім’ям військових.
Не можу так сказати, я не психолог, є різні сім’ї та ситуації.
Їм потрібна увага та спілкування. Не обов’язково їх розпитувати про війну. Якщо він захоче, то сам рано чи пізно розкаже. Потрібно також усвідомлювати чи ми готові це почути, адже є речі, які для людини, яка не торкалася війни, є тяжкими для психіки. Не потрібно викликати в них агресію, краще згладжувати гострі моменти, адже у них зараз дуже загострене відчуття справедливості. З ними не потрібно робити якихось виключень. Вони нормальні і вони повернулись… У них є величезний досвід, усі для нас герої, справжні герої.
Розмовляла Катерина Волошин