Попри те, що у 2025 році на Івано-Франківщині не зафіксували жодного випадку сказу серед людей, небезпека нікуди не зникла. Вірус продовжує циркулювати серед тварин, а отже ризик для людей залишається цілком реальним.
Про ситуацію в області та головні правила безпеки розповів генеральний директор Івано-Франківського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Руслан Савчук, пише МІСТО.
За його словами, минулий рік показав обережно позитивну динаміку, але говорити про спокійну ситуацію ще рано:
«У 2025 році випадків сказу серед людей не зареєстровано. Водночас маємо 29 підтверджених випадків серед тварин. Це менше, ніж у 2024-му, але епізоотична ситуація залишається неблагополучною, а ризик інфікування людей — зберігається».
Найчастіше вірус виявляли у Коломийському, Івано-Франківському та Калуському районах. І що важливо — мова не лише про диких тварин.
Небезпека ближче, ніж здається
Традиційно сказ асоціюють із лисицями чи кажанами, однак сьогодні загроза значно ближча до людей.
«Основними резервуарами вірусу є дикі тварини. Але безпритульні та невакциновані домашні коти й собаки часто інфікуються від них і стають прямим джерелом небезпеки для людини», — пояснює Руслан Савчук.
Статистика це підтверджує: майже половина всіх випадків сказу в області припадає саме на котів.
Як виглядає сказ: тривожні сигнали, які не можна ігнорувати
Перші ознаки сказу можуть бути неочевидними. Тварина змінюється буквально на очах — і саме це має насторожити.
«Спокійна тварина раптом стає агресивною або, навпаки, неприродно лагідною. Вона боїться світла, ховається, відмовляється від їжі. З’являється сильне слиновиділення, піна біля рота, порушується ковтання», — зазначає фахівець.
Згодом поведінка стає ще небезпечнішою — тварина може нападати без причини.
Керівник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Роман Гурський додає, що у побутових умовах точно визначити сказ складно, але є тривожні сигнали:
«Якщо тварина поводиться неадекватно, ховається, не може пити воду, має рясне слиновиділення — це вже підстава насторожитися. Особливо небезпечно, коли дикі тварини заходять у двір і проявляють агресію».
Як діяти, якщо у двір зайшла дика тварина
Такі випадки на Франківщині — не рідкість. Лисиці чи інші дикі тварини можуть заходити просто до людських обійсть.
У таких ситуаціях головне — не намагатися вирішити проблему самостійно.
«Люди не повинні ловити таких тварин. Потрібно звертатися до місцевої влади — старости чи голови громади. Відловом займаються відповідні служби», — пояснює Роман Гурський.
Чому навіть маленька подряпина — це серйозно
Одна з найбільших помилок — недооцінювати небезпеку.
«Укус не завжди означає зараження. Але кожен випадок — це ризик. Вірус може потрапити в організм навіть через мікропошкодження шкіри», — наголошує Руслан Савчук.
Саме тому лікарі наполягають: неважливо, наскільки серйозна рана — звертатися потрібно обов’язково.
Симптоми у людини: коли вже пізно
Сказ підступний тим, що може довго не проявлятися. Але після появи симптомів шансів практично немає.
Хвороба починається з температури, головного болю, дивних відчуттів у місці укусу. Далі з’являється тривожність, страх води, судоми, проблеми з ковтанням.
Фінальна стадія — параліч і кома.
«Сказ — це захворювання зі 100% летальністю після появи симптомів. Але його можна повністю попередити, якщо вчасно звернутися до лікаря», — підкреслює Савчук.
Що рятує життя
Єдиний ефективний захист — це вакцинація після контакту з потенційно хворою твариною.
Чим швидше людина звернеться по допомогу, тим краще.
«Найбільш ефективно розпочати вакцинацію в перші 72 години. Але навіть якщо час втрачено, звертатися потрібно — щеплення можуть призначити і пізніше», — пояснює фахівець.
В області з цим проблем немає — у медзакладах є достатній запас вакцини, і лікування для пацієнтів безкоштовне.
Куди звертатися
Антирабічну допомогу надають у лікарнях по всій області — від Івано-Франківська до Коломиї, Калуша, Надвірної чи Долини.
Головне правило — не шукати «свій» заклад, а звертатися в найближчий медичний пункт одразу після укусу.
Що варто пояснити дітям
У зоні особливого ризику — діти. І тут працює проста профілактика: знання.
Не контактувати з безпритульними тваринами, не чіпати диких, не підходити до тих, що поводяться дивно, і не турбувати навіть домашніх улюбленців під час їжі чи сну.
Ситуація під контролем, але розслаблятися не можна
Минулого року до медиків звернулися 46 людей після контактів із хворими тваринами — це менше, ніж роком раніше. Але цифри не означають, що проблема зникла.
Сказ залишається поруч — у лісі, на вулиці і навіть у дворі.
І в цій ситуації найважливіше — не ігнорувати ризик.
Бо іноді життя залежить від одного вчасного рішення — звернутися до лікаря.
