Звичний гамір, швидкі передачі й команди тренера – на полі все, як у звичайному футболі, та за кожним рухом тут стоїть значно більше, ніж гра. МІСТО побувало на тренуванні ампфутбольної команди «Бартка» – колективу, у якому ветерани війни щодня доводять: після втрат життя не зупиняється.
Про це пише Місто
Команду створили влітку 2025 року. Відтоді вона не лише об’єднала гравців із різними історіями, а й уже встигла заявити про себе на всеукраїнському рівні. «Бартка» бере участь у Чемпіонаті України з ампфутболу та представляє Прикарпаття серед найсильніших команд країни.
Тренер команди Роман Москалик каже: жорсткого відбору тут немає – головне бажання. Проте ампфутбол має свої особливості – на полі одночасно грають шість польових гравців на милицях і воротар. У заявці на матч – 14 гравців. Переважно це ветерани, але є й хлопці з побутовими травмами чи вродженими вадами. Більшість із них раніше футболом не займалися – для багатьох це перший досвід.
Він розповідає: на початку роботи з командою найбільшим викликом була не організація тренувань, а усвідомлення того, через що пройшли його гравці. Попри це, тренер намагається будувати роботу так, щоб хлопці відчували підтримку і розвиток.
Тренування максимально наближені до класичного футболу, але з урахуванням фізичних можливостей кожного гравця.
«Ми адаптовуємо вправи під можливості гравців. Але загалом навантаження тут навіть більше, ніж у звичайному футболі. Водночас кожне тренування проходить у хорошому настрої. Для хлопців це не лише спорт – це відновлення, реабілітація, можливість переключитися»
Тренер підкреслює: попри всі труднощі, атмосфера в команді залишається легкою і дружньою. Для Романа Москалика «Бартка» — це не лише команда, а середовище, де формується нова якість життя для ветеранів.
«Я бачу, як вони змінюються. Як стають впевненішими, відкритішими. І розумію, що це має велике значення – не тільки для них, а й для всіх нас»
Один із гравців команди, Василь, приєднався до «Бартки» майже рік тому – після поранення на війні. Каже, спершу навіть не думав, що футбол знову стане частиною його життя.
«Я спочатку не хотів грати у футбол. Просто прийшов подивитися, спробував – і мені сподобалося. З того часу вже майже рік тут»
До повномасштабної війни він не займався спортом професійно – футбол був радше епізодичною справою. Після поранення 1 липня 2023 року під Бахмутом чоловік пройшов тривале лікування та реабілітацію, а згодом почав повертатися до звичного життя: робота, родина і… несподівано – футбол.
«Місяць провів у лікарні, потім повернувся до цивільного життя. Зараз поєдную роботу, сім’ю і тренування. Не завжди виходить прийти, але я чекаю цього дня»
Для Василя команда стала не просто спортивним середовищем, а місцем підтримки та прийняття.
«Тут я серед своїх – таких самих, як я. Ніхто не дивиться якось інакше, не показує пальцем. Це дуже важливо»
Інший гравець команди, Ігор Протас, до війни мав досвід у любительському футболі. Та після повномасштабного вторгнення його життя різко змінилося – він добровольцем пішов захищати Україну.
«15 березня 2022 року я пішов добровольцем. Служив на Харківському, Сумському напрямках, а поранення отримав на Донеччині, під Бахмутом. Я казав, що футбол – це вже не моє. Думав, що не буду грати. Але мене запросили – і я вирішив спробувати»
Це «спробувати» переросло у важливу частину життя – сьогодні Ігор уже майже рік у складі «Бартки» і разом із командою здобуває перемоги.
«Найважче було після реабілітації знову навчитися ходити на милицях. Спочатку це було складно, але з часом звикаєш»
Для нього ампфутбол – це не лише про спорт, а й про емоції, які важко знайти у звичайному житті.
«Це адреналін. Те, чого не вистачає в повсякденності. Тут можна виплеснути емоції, відчути гру, команду»
Сьогодні ампфутбол в Україні лише набирає обертів, але вже стає важливою частиною ветеранської реабілітації та соціальної інтеграції. У 2025 році в країні вперше стартував офіційний чемпіонат України з ампфутболу – масштабний проєкт, який об’єднав команди з різних регіонів і дав можливість ветеранам повернутися до активного життя через спорт.
«Бартка» – це більше, ніж команда. Це спільнота людей, які підтримують одне одного й разом рухаються вперед.
Попереду – нові матчі Чемпіонату України, виїзні тури та нові виклики. Але головна перемога для цих гравців уже відбулася – вони повернулися до активного життя.
