Оресту Корнукію — 26 років. Він — ветеран російсько-української війни, який служив у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», у третьому піхотному батальйоні. До повномасштабного вторгнення військового досвіду не мав, тож перед виконанням бойових завдань пройшов підготовку, зокрема у Великій Британії. На фронті провів півтора року.
У лютому 2024 року під Бахмутом військовий зазнав тяжкого поранення, яке докорінно змінило його життя. Розпочався тривалий і складний шлях лікування: загалом Орест переніс близько 25 операцій — майже 20 на лівій нозі, яку вдалося зберегти, і ще кілька на правій, зокрема ампутацію вище коліна.
Лікувався у Дніпрі, Вінниці, Львові та Чернівцях. Після цього повернувся додому, де продовжив реабілітацію та адаптацію до життя з протезом.
Щодня чоловік стикається з новими викликами — від пересування бруківкою до недоступних входів у будівлі. Його досвід вкотре підкреслює, наскільки важливо розвивати безбар’єрний простір у містах.
«Безбар’єрність — це не лише про фізичну доступність, а про можливість жити повноцінно, бути активним і відчувати себе частиною суспільства», — переконаний Орест.
Попри пережите, він не здався. Долучився до ветеранської спільноти «Петрос», де спочатку займався для відновлення, а згодом пройшов навчання і став інструктором зі стрільби з лука. Для нього цей спорт став способом знайти внутрішню рівновагу та впевненість.
Сьогодні Орест проводить тренування для ветеранів і цивільних, бере участь у ветеранських заходах та змаганнях. Каже, що кожен влучний постріл — це маленька перемога над собою.
Свою силу духу він демонструє і на турнірах. Зокрема, у Львові на всеукраїнських змаганнях «Кубок Воїнів» Івано-Франківщину представляли Орест Корнукій, Артем Передереєв та Олександр Зірка.
