1 квітня 2026 року на площі Святого Петра у Ватикані відбулася загальна аудієнція Папи Лева XIV, яка зібрала тисячі паломників з усього світу. Серед них були і представниці України — жінки з Івано-Франківська: Віра Соболь, Марія Вуянко, Олена Мордік та Галина Батюк.
Вони представляли «Асоціацію родичів загиблих захисників» і привезли до Рима особливий мистецький символ — репродукцію картини «Українська Пієта», повідомляє МІСТО.
Цей твір є сучасним переосмисленням відомої скульптури «Пієта» Мікеланджело. Однак в українській версії образ набуває нового, болісного змісту: замість Ісуса на руках Богородиці — загиблий український воїн. Автор оригінальної ідеї — художник і військовий Андрій Єрмоленко, який через мистецтво передав трагедію сучасної війни.
В Івано-Франківську цей образ отримав нове життя. Митці Ярема та Наталія Стецик разом із родинами загиблих військових створили масштабне полотно розміром 375×375 см. До процесу долучилися люди, які втратили найдорожчих — синів, чоловіків, братів. Для них це була не просто робота над картиною, а глибокий емоційний процес, що поєднав біль, пам’ять і молитву.
Після повернення з Італії учасниці проєкту провели пресконференцію, де поділилися пережитим та розповіли про значення цієї поїздки.
Марія Вуянко, мати загиблого захисника Марка Буянка, згадує: її син пішов на війну вже на другий день після початку повномасштабного вторгнення. Каже, він був таким, як тисячі українських хлопців — сміливим, рішучим і свідомим свого обов’язку.
«Ця боротьба виховує наших дітей з дитинства. Вони знають, що мають захищати свою землю. Для мене участь у цьому проєкті — це спосіб говорити зі світом. Ми вкладали у картину свої молитви, свої спогади і біль. І хочемо, щоб світ це бачив і розумів», — розповіла вона.
Жінка зазначає, що «Українська Пієта» викликає сильні емоції у глядачів за кордоном. Люди зупиняються, вдивляються, реагують — адже для багатьох незвично бачити Богородицю з образом воїна на руках. Водночас це відкриває нове розуміння сучасної української реальності.
Олена Мордік — ветеранка полку «Азов», колишня полонена та дружина загиблого захисника — поділилася власною історією, яка стала однією з найболючіших під час зустрічі.
Вона пережила бої за Маріуполь, втрату чоловіка на «Азовсталі», важкі поранення після авіаудару та 120 днів російського полону.
«Я ніколи не думала, що в XXI столітті відчую голод. У полоні ми виживали, як могли. Писали рецепти, уявляли їжу — так трималися. Це моя місія — розповідати правду і привертати увагу до військовополонених, які роками залишаються в неволі», — сказала вона.
Олена також згадала сильний символізм своєї поїздки до Італії, де їй вдалося побувати у місці, пов’язаному з постаттю Йосифа Сліпого, який провів 18 років у засланні. Цей досвід вона співвіднесла з долями сучасних українських полонених.
Галина Батюк, дружина загиблого військового, наголосила, що поїздка до Рима відбулася у надзвичайно тривожний момент — у день від’їзду Івано-Франківськ зазнав атаки дронів.
«Ми їхали з розумінням, що це потрібно. Це наша дорога — говорити про втрати і правду, навіть коли страшно», — зазначила вона.
За її словами, у межах проєкту створили також чотири менші версії картини. Їх передали у різні міста Італії, одну — через помічників — Папі Леву XIV. Ще одну планують розмістити у храмі Святої Софії.
Художник Ярема Стецик підкреслив, що цей проєкт об’єднав митців і родини загиблих у спільній місії.
«Це не просто картина — це історія, яка множиться через людей. Ви стали її носіями і місіонерами», — звернувся він до учасниць.
За словами організаторів, «Українська Пієта» стала не лише мистецьким явищем, а й формою арт-терапії для родин загиблих. Водночас це потужний інструмент комунікації зі світом — спосіб донести правду про війну, втрати і ціну свободи.
Учасниці проєкту переконані: такі ініціативи допомагають не лише зберігати пам’ять, а й формувати міжнародне розуміння того, що переживає Україна сьогодні.
