У середу, 8 квітня, на площі Соборності в Івано-Франківську відбулося відкриття інформаційних стендів на Алеї віри та надії. Тут розмістили світлини полонених та зниклих безвісти Захисників України — мешканців Івано-Франківської громади.
Захід став символом пошани, підтримки родин і спільного очікування повернення кожного воїна додому. Цього разу на стендах представили 199 портретів захисників, повідомляє МІСТО.
Як зазначив керівник секретаріату Івано-Франківської міської ради Станіслав Козлов, відкриття відбулося у період Страсного тижня — часу особливого осмислення, віри та надії.
«Ми відкриваємо та посвячуємо світлини наших зниклих і полонених захисників. Це вже 199 портретів воїнів із нашої громади. Раніше, 24 лютого, відкривали першу сотню. Це дуже важливий знак уваги як для родин, які чекають своїх рідних, так і для всіх мешканців міста», — зазначив він.
За його словами, наразі на Алеї відображено близько 70% усіх зниклих і полонених захисників громади, адже не всі родини поки погодилися оприлюднювати інформацію.
Для рідних ці стенди — не просто символ, а місце болю, віри та щоденного очікування.
Оксана, мешканка Франківська, прийшла на відкриття заради свого сина Володимира, який зник безвісти сім місяців тому.
«Ми чекаємо, віримо, любимо і надіємося. Напевно, більше на Бога, бо більше немає на кого надіятися. Надія завжди помирає останньою», — каже жінка.
Вона зізнається: сили триматися дає лише віра.
«У мене він один. Більше нікого немає. Це тільки Божа віра тримає», — додає Оксана.
Світлана Кондрат також щодня живе в очікуванні — її брат Володимир Михнюк зник під час бойових дій поблизу Бахмута.
«Чекаємо вже 26 місяців. Чекаємо дзвінка, звістки, повернення з полону. Попри все — сподіваємося», — говорить вона.
Жінка розповідає, що найбільшу підтримку знаходить у родині: щоденні розмови з батьком допомагають не втрачати надію.
Сам батько зниклого воїна, Володимир Михнюк, зізнається: приходити на Алею важко, але це потрібно.
«Боляче тут бути. Але потрібно, щоб Україна знала своїх героїв. Я чекаю і хочу дочекатися», — каже він.
Відкриття Алеї віри та надії стало ще одним нагадуванням про ціну свободи та про тих, хто досі не повернувся додому. У Франківську наголошують: громада пам’ятає і чекає кожного Захисника.
