Як у Франківську планують змінювати підхід до пам’ятування загиблих військовослужбовців, пише Суспільне.
Мати полеглого військового Миколи Онуфрика Галина Онуфрик каже: на її думку, Алея пам’яті повинна й надалі розміщуватися в центральній частині Івано-Франківська, щоб і жителі, і гості міста бачили тих, завдяки кому вони мають змогу жити у своїй країні.
“Треба формат змінити, бо то трохи стяжки рвуться, вітер зриває, все літає. Краще зробити якусь таку тверду основу, щоб вітром не здуло, щоб не розбили, щоб якось воно гарно виглядало, і щоб люди могли підійти, подивитися, прочитати. Багато ж є побратимів, знайомих, що приходять. Я прийшла, вже хтось свічку запалив, хтось був”, — каже Галина Онуфрик.
Вікторія Воробйова — родом із Луганщини. Поки її сини воювали, вона кілька років жила в окупації. Переїхала в Івано-Франківськ у 2022 році, після загибелі на фронті молодшого сина Сергія, якого тут і поховали.
“17 червня зателефонував старший син, сказав, що загинув молодший. Я не могла взагалі звідти виїхати, тому що за мною стежили. Мені сказали, що не можна покидати територію, але знайшлися люди, які мене вивезли. Я змогла поїхати 19 червня. Приїхала в Івано-Франківськ 22 червня, а 25 вже поховали сина”, — розповідає Вікторія Воробйова.
Інформаційний банер її сину Сергію Серьогіну встановили через кілька тижнів після похорону. Вікторія Воробйова вважає, що формат меморіальних вивісок варто зменшити і розмістити їх обабіч “стометрівки”.
“Щоб люди могли розуміти, що це не просто стоять там хлопці і дівчата. Вони загинули і віддали своє життя за свою батьківщину, щоб ми жили. Треба розуміти, чому ці хлопці й дівчата тут стоять. А не просто так, що прийшов, подивився на ці квіти і пішов”, — каже Вікторія Воробйова.
Вдова полеглого військовослужбовця Сергія Батюка, голова громадської організації “Родини загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська” та радниця міського голови Руслана Марцінківа Галина Батюк пояснює: Алея пам’яті на франківській “стометрівці” потребує альтернативного формату. Зі слів жінки, у громаді під час російсько-української війни загинули орієнтовно тисяча воїнів. Наразі меморіальні банери встановили половині з них.
“Людей насправді є щонайменше в два рази більше, якщо розмістити всіх. І тому є ідея, яку підтримують більшістю родин, — розмістити їх по два боки від “стометрівки”, але у зменшеному форматі, щоб їх було видно у два боки руху по вулиці, і щоб вони не займали весь простір саме на цій дорозі. Ми мусимо з чогось починати, тому що є вже понад 40 заявок людей, які хочуть розмістити фото рідних на банерах, але вже немає куди ставити. І тому зараз притримуються ці заявки. Інформація буде збиратися по-новому, вони будуть переформатовуватися поступово”, — говорить Галина Батюк.
Заступниця міського голови Вікторія Дротянко розповідає, що з вересня 2025 року в Івано-Франківську працюють також над створенням Алеї пам’яті загиблих героїв у Меморіальному сквері. Зараз триває всеукраїнський відкритий конкурс на кращу проєктну пропозицію, де вона є головою журі. Вікторія Дротянко каже: наразі з 16 проєктів відібрали 8.
“Цей проєкт — на роки. Ми не можемо його просто зробити для “галочки”. Це — проєкт для того, щоб через 10, 20 років він ніс інформацію і пам’ять для наших нащадків про те, що зараз відбувається. Цей комплекс має бути ще правильно інтегрований в Меморіальний сквер, адже пропозиції — різноманітні: від пам’яток, які всі звикли бачити, до взагалі різноманітних бачень об’єктів, артоб’єктів. Пропозиція від митців має бути на найліпший комплекс для вшанування пам’яті загиблих”, — говорить Вікторія Дротянко.
З її слів, коли буде фінал конкурсу і початок робіт над створенням меморіального комплексу, наразі спрогнозувати складно.
