Київ шукає шляхи замінити російський газ європейським та не поспішає піддаватись тискові Москви. Експерти по-різному оцінюють можливості завершення чергової російсько-української газової суперечки.
Росія “відхилила газовий компроміс з політичних причин”, впевнений український прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, який вже доручив уряду підготувати законопроект про надзвичайний стан в енергетичному секторі. Про свідоме бажання Москви створити кризу говорить також глава “Нафтогазу України” Андрій Коболєв. Цієї ж думки дотримується і колишній уповноважений Президента України з енергетичної безпеки Богдан Соколовський. В інтерв’ю DW Соколовський, зокрема, зауважив, що українській державі нині слід використати момент, аби замінити російський газ на європейський. “Росія сьогодні виступає агресором проти України, а з агресором не може бути жодної співпраці”, – заявив експерт.
Втрачений час
Соколовський вважає, що Києву слід діяти рішуче, оскільки минулі два місяці були втрачені для пошуку альтернативи російському газу в Європі. “Росії під час безрезультатних газових переговорів і так вдалося вивести проблему газопостачання із загального контексту українсько-російських відносин. Тепер Москві важливо спровокувати нестабільний транзит газу до ЄС через територію України, подати Україну як ненадійного партнера, бо саме цього найбільше боїться Європа”, – сказав Соколовський.
До речі, прес-служба “Газпрому” вже заявила, що “Єврокомісія була заздалегідь попереджена про можливі перебої з транзитом газу в разі, якщо” Нафтогаз України “буде несанкціоновано відбирати газ з транзитних потоків”. Однак Богдан Соколовський впевнений, що Україна зможе забезпечити надійний транзит газу до європейських країн.
Суд чи компроміс?
На думку експерта, Київ може не боятися і рішень Стокгольмського арбітражу за позовом “Газпрому” про стягнення з “Нафтогазу України” заборгованості в 4,5 мільярда доларів. Адже Росія ще в квітні в односторонньому порядку денонсувала Харківські угоди 2010 року, які передбачали пільгове газопостачання України в обмін на подовження терміну базування Чорноморського флоту Росії на українській території. “Уряд даремно виплатив “Газпрому” 500 мільйонів в рахунок якихось нічим юридично не підтверджених боргів, де-факто визнавши недійсний контракт на постачання газу”, – зазначив Соколовський.
Як відомо, Україна готує зустрічний позов, вимагаючи стягнути з “Газпрому” шість мільярдів “переплати за газ, що його російський монополіст постачав “Нафтогазу України” від 2010 року”. Щоправда, експерт київського Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук застерігає від судової тяганини з російською стороною. “Москва заявляє, що Крим відійшов Росії і що їй відтепер нема за що надавати знижку Україні за базування її флоту. Тобто, Україні доведеться втягуватись у суперечку, чи належить їй Крим. А це не є компетенцією арбітражу в Стокгольмі”, – пояснив DW Корольчук. На його думку, Харківські угоди були політичним рішенням, яке не стане розглядати арбітраж, бо його функцією є розв’язання корпоративних суперечок.
Виходом з цієї ситуації Корольчук все ж бачить компроміс між “Газпромом” і “Нафтогазом України”. Першим кроком до нього, вважає експерт, могло б стати погашення українською компанією газового боргу. “ЄС нам дуже допоміг отримати від Міжнародного валютного фонду два мільярди доларів для розрахунку за газовими боргами. Домовлятися з “Газпромом” все одно доведеться, тому краще б це зробити, не чекаючи рішення міжнародного арбітражу”, – сказав Корольчук.
