Мартіна Шульца було обрано президентом Європарламенту 2014 року – після 20-річної кар’єри у структурах Європейського парламенту, куди він уперше успішно балотувався 1994-го. До цього він працював у видавничому бізнесі й був членом соціал-демократичної партії Німеччини.
– Які основні виклики стоять сьогодні перед Європою й Україною через ситуацію, що склалася у країні?
– Ваша країна перебуває у надзвичайно складній ситуації. На сході України тривають військові дії, до того ж країна переживає важкі економічні проблеми. Ми бачимо основні виклики в такій послідовності. По-перше, важлива реалізація мінських домовленостей. По-друге, необхідно проводити реформи, які мають призвести до економічного зростання. По-третє, є питання ефективного використання зовнішніх коштів для стабілізації ситуації в Україні.
– А якою мірою, за вашою оцінкою, Європа відчуває відповідальність за Україну?
– Мій візит є яскравим свідченням того, що ми повною мірою відчуваємо й усвідомлюємо свою відповідальність за Україну. Ви знаєте, що в нас на порядку денному стоять питання, починаючи від грецької кризи і закінчуючи проблемами з міграцією. Утім, буквально за кілька місяців з лютого 2015 року ми розробили і підписали наш меморандум про взаєморозуміння та співпрацю між парламентами України та ЄС.
– Якою мірою ситуація з Грецією може вплинути на ставлення Європи до України?
– ЄС необхідна стабільність, щоб бути потужним і надійним партнером, зокрема й для України. Тому ми прагнемо шляхом розв’язання грецької кризи зміцнити стабільність у Європі.
– Які в самому ЄС є думки щодо того, що відбувається у Греції?
– Члени єврозони і Єврокомісія підкреслюють свою готовність іти на зближення з Грецією.
– Якщо говорити про Україну, то які два табори, що відрізняються своїм ставленням до України, є в ЄС?
– Я не бачу жодних серйозних відмінностей щодо вашого запитання. Усі члени єврозони єдині в думці, що Україна потребує подальшої нашої підтримки, зокрема й політичної, та засудження односторонньої анексії Криму. Одноголосно затверджені і введені санкції підтверджують єдність наших поглядів.
– Буквально у квітні 2015 року в Берліні, під час зустрічі українських і німецьких журналістів, організованої Українським єврейським фондом та Будинком Ванзейської конференції, ми чули думку німецьких колег про те, що питання України – вторинне, адже головний і найважливіший партнер Європи – це Росія…
– Ніхто не заперечує, що Федеративна Республіка Німеччина ставить відносини з Росією на особливий рівень, приділяючи їм пильну увагу. Це пояснюється, з одного боку, історичним розвитком, оскільки в нас із РФ історично склалися тісні взаємини. Німеччина, знову ж таки, тільки 25 років тому об’єдналася, й істотна частина нинішньої об’єднаної Німеччини тривалий час перебувала під впливом СРСР. Багато в чому об’єднання Німеччини відбулося завдяки зусиллям Михайла Горбачова.
На мій погляд, лише той факт, що нинішній російський президент кілька років працював по лінії КДБ у Східній Німеччині, уже характеризує своєрідність і особливість наших відносин. Між Росією та Німеччиною є особливі зв’язки.
Утім, це нічого не змінює у плані того факту, що німецьке керівництво чітко висловило свою думку з питань російсько-українського конфлікту. Німецький уряд, зокрема, наполіг на введенні санкцій проти Росії. Зрозуміло, що ці санкції позначилися і на німецькій економіці.
– На який рівень підтримки, на вашу думку, може розраховувати Україна?
– Євросоюз виділяє великі фінансові кошти для підтримки України. Ми, як і раніше, наполягаємо на дотриманні мінських угод. Між нами досягнуто конкретних домовленостей про співпрацю. Я все ще наполягаю на тому, що Україна має й далі боротися з корупцією, і певні досягнення з цьому напрямку очевидні.
Якщо боротьба з корупцією буде успішною, це забезпечить передумову для зміни системи візових відносин, а полегшення візового режиму, звичайно, посприяє розвитку економічних відносин.
– За яких умов і в якому періоді українці можуть розраховувати на спрощення візового режиму чи його усунення?
– Це непросте запитання. У вересні ми отримаємо доповідь Єврокомісії, і залежно від її результатів буде ухвалено рішення. Я не можу передбачити висновки, які сформулюють у цьому звіті.
Якщо коротко, то умови для скасування візового режиму такі: успіхи в боротьбі з корупцією; правова надійність у країні та верховенство закону; діюча ринкова економіка. Я намагаюся уникати цього терміна, але факт полягає в тому, що у вашій економіці все ще домінує олігархічна система. А вам необхідна повністю ринкова економіка.
– Але при цьому саме українські олігархи, на відміну від простих громадян і середнього класу, мають вільний доступ на ринки ЄС і до послуг ЄС, зокрема послуг фінансової системи Євросоюзу. Донедавна і брати Клюєви, і Дмитро Фірташ відносно вільно вели бізнес у ЄС. Чи є в самому ЄС діалог щодо обмеження доступу на ваші ринки осіб, які можуть мати корупційні джерела доходу тут?
– Я не прокурор. А ви зараз запитуєте про справу, яка лежить, у моєму розумінні, у сфері діяльності саме прокуратури.
Ми, зі свого боку, надаватимемо всіляку підтримку українським органам і, як я вже казав, українському президенту, щоб вирішувати це та інші важливі питання.
– Пане президенте, будь ласка, поясніть: як розцінювати той факт, що європейські банки – у Швейцарії, Австрії, Ліхтенштейні – і далі приймають «брудні» гроші з України? Європа каже нам, що Україна мусить змінитися. Але коли зміниться сама Європа і перестане брати участь у злочинних фінансових потоках із держав, що розвиваються (таких як, наприклад, Україна)?
– Я не маю глибоких даних про те, які «брудні» гроші йдуть через європейські банки. Але, втім, я думаю, що фінансові відносини між Україною та ЄС відповідають інтересам обох сторін. Також додам, що ми прагнутимемо до повної прозорості в цій сфері.
– Говорячи про безпеку Європи та безпеку України, будь ласка, розкажіть, якою мірою Європа готова розширювати санкції проти РФ. Я кажу про стратегію ЄС як в умовах економічного ризику, так і за військової загрози для частини ЄС. Наприклад, чи підтримаєте ви ембарго проти РФ? Де межа між економічними відносинами з РФ і безпекою самого ЄС?
– Ми намагаємося зробити все, щоб надалі не посилювати цих санкцій. Тому сподіваємося, що російська сторона повністю виконає мінські домовленості і навіть після закінчення терміну їхньої дії дотримуватиметься їх. На наш погляд, санкції щодо РФ уже дуже серйозні. Дію цих санкцій може бути продовжено.
– Чи можливе дипломатичне розв’язання конфлікту на Донбасі?
– Я бачу не тільки таку можливість, а й необхідність цього. Адже альтернативою дипломатичному залагодженню конфлікту є розв’язання конфлікту військовими методами, до чого ми в жодному разі не прагнемо.
