Отже 4 квітня стартували вибори до органів місцевого самоврядування, а країна збирається обирати 38 міських голів та депутатів 2-х міських рад, включно з Києвом.
Як повідомляють очільники КВУ та ОПОРИ – парламентарі повернуться до розгляду важливих змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» лише 8 квітня. Серед проблемних ділянок виборчої кампанії , фактично загнаної в тінь президентських виборів , є неспроможність оновлення з боку ЦВК територіальних виборчих комісій у Києві та Одесі, а вони сформовані з великими диспропорціями на користь попередньої влади.
«Склад територіальних виборчих комісій непропорційний, а керівні посади розподілені незбалансовано, що призводить до монополії на прийняття рішень для однієї з політичних груп,–наголошує Ольга Айвазовська, координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА.
Окрім того, в окремих громадах з районним устроєм не передбачено відповідних районних ТВК, що унеможливлює ефективну організацію виборів. Так, 1 міська ТВК в Києві встановлюватиме результати голосування на 997 постійних дільницях. Кворум у день голосування такий, що рішення може бути прийнято меншістю від складу комісії».
Найважливішим же моментом у діючому законодавстві є неможливість самовисування. «Чинним законом не передбачено право на самовисування. Цей привілей віддано партіям. Конкурента легко усунути з виборчої кампанії, шляхом скасування його реєстрації, або й не допустити до виборів взагалі»,– додає Ольга Айвазовська. Свого часу на цій новелі наполягали партійнй функціонери, але ж обставини змінилися, навіть Конституційний Суд змінився, а саме ручний КС вважався основним ступором в боротьбі за можливість самовисування.
Хочу нагадати , що в країні діє два виборчих закони з різними нормами щодо самовисування – так закон про вибори до ВР передбачає таку можливість, в той час як про надмірну політизацію місцевого самоврядування не говорив у країні тільки німий. Чим переконати супротивників зміни до законодавства? Та хоча б аналогією з останньою парламентською кампанією, тільки не з довиборами, де фактично партійна франшиза додавала мажоритарникам досить суттєво саме в тих округах, де певні партії користувалися високою довірою, але там де партії „провисали” завжди відкривався шанс новим лідерам. Тим більше, що в місцевому самоврядуванні дуже часто важлива роль не стільки партійних осередків як громадських організацій і рухів. І в цьому сенсі варто, враховуючи вклад громадських рухів у перемогу Майдану, законодавчо забезпечити можливість громадьким рухам і організаціям брати участь у місцевих виборчих процесах на рівні з партіями. Це поставить партії у більш конкурентні умови і змусить закостенілі місцеві осередки більш творчо підходити до партійної роботи та забезпечувати певні кадрові ліфти для нових активних партійців.
Володимир Цибулько
