Що таке біоетика? Чому та інформація, яку вона подає є необхідною для продовження життя у суспільстві? Які основні проблеми біоетики? Розібратися у цих питаннях нам допоможе лікар-офтальмолог МП № 3 Дуркач Надія, яка активно займається вивченням цієї науки.
Біоетика є наукою, яка досліджує етичні аспекти людського життя і здоров’я, вона регулює медичне втручання у життя людини. Надія Дуркач розповідає: «Коло проблем біоетики є дуже широким, проте найосновнішими з них є: аборти, контрацепція, штучне запліднення, сурогатне материнство, евтаназія, проблеми людей з ВІЛ СНІД, паліативна допомога, наркоманія, алкогольна залежність. Також сюди відносяться відносини лікар-пацієнт та лікар-лікар».
Знання, які дає біоетика, необхідні для продовження людського життя на землі. В подальшому ми будемо розглядати персоналістичну модель біоетики, моральним критерієм якої є сама людина як особа, з притаманною їй гідністю і пошаною. Цю модель розробила католицька церква. Головною ознакою персоналізму є сприйняття людської особи як єдиного цілого – душі і тіла. Прихильники цієї моделі вважають, що життя людини від моменту зачаття аж до смерті є найголовнішим…
Для того, щоб не зробити помилку, про яку згодом будеш жаліти, потрібно просто знати повну інформацію… Надія Дуркач зазначає: «Величезне значення саме цієї персоналістичної моделі полягає в тому, що вона адаптована також для людей, які не є християнами. Вона будується не тільки на теологічному, але й також на науковому підґрунті».
Надія Дуркач поділилася з нами також особистими думками про те, чому вона почала вивчати біоетику: «Коли я почала працювати лікарем, я бачила речі, які, з позиції християнства, були неправильними. Для прикладу, аборт. Я відчувала і знала, що це вбивство і великий гріх, але не знала, які слова підібрати та як пояснити це жінкам, які хочуть його зробити. Я почала шукати інформацію, я просто вводила в інтернеті: «думка церкви про аборт», «думка церкви про сурогатне материнство» і т.д., одного разу я випадково у списку пошуку знайшла Школу біоетики Католицького університету у Львові. Коли я зайшла на їх сайт, прочитала інформацію про мету їхньої діяльності, то зрозуміла, що це саме те, що я завжди шукала. Я перша і поки єдина з Франківська закінчила цю школу біоетики. Рівень навчання у ній на високому рівні, більшість викладачів були за кордону, подають багато цікавої і важливої інформації, яку тяжко знайти. Про Школу біоетики Католицького університету мало хто знає».
Надія Дуркач розповідає, що у Європі біоетика дуже розвинена: там є цілі її інститути, науковці, які займаються її вивченням. Дивно, що в Україні, де все-таки християнство є поширеним, про біоетику мало хто говорить чи взагалі знає і розуміє її цілі і завдання.
Не тільки медикам, але і простим громадянам потрібні знання з біоетики. Тому ми розпочинаємо цикл публікацій про проблеми біоетики. Наступною стаття з Надією Дуркач буде про паліативну допомогу, яка сприяє пом’якшенню страждань у кінцевій стадії хвороби та забезпеченню хворого необхідною людською підтримкою. Багато франківців, як виявилося, не знають і не розуміють суті цього поняття. Саме така інформація є найбільш актуальною і потребує донесення до кожного…
Катерина Волошин
