Панування радості від народження Спасителя людського роду, незважаючи на всі обставини, які склалися у нашому житті – це основна характеристика Різдва Христового.
Насправді, це час, коли ми найбільше уваги приділяємо найближчим і найдорожчим людям, коли кожному із нас хочеться домашнього затишку і тепла. Так склалася ситуація, що тепер багато українців не святкують Різдво там, де вони народились і жили все життя… Якщо поставити себе на місце цих людей, то це не є легко…
Любов до ближнього – це друга головна заповідь любові, яку проповідував Той, народження Якого ми святкуємо, наш Господь Ісус Христос… У cвятвечір, 6 січня 2016 року, Блаженніший Святослав Шевчук у Патріаршому cоборі Воскресіння Христового розділив трапезу з вимушено переселеними людьми з Донецької та Луганської областей. Усі приступили до споживання традиційних для українського святвечірнього столу страв – куті, вареників, борщу і капусти, риби та голубців, грибних страв. Панувала тепла родинна атмосфера. Усі колядували колядки, бажаючи одне одному радості і любові, а що найважливіше – миру, який так потрібен сьогодні всім. Повідомляють на сайті http://news.ugcc.ua/
Глава УГКЦ у своїх проповідях часто проводить аналогію народження Ісуса Христа як біженця до теперішнього стану людей, які змушені були покинути свої домівки і втікати від лихоліття війни.
Нещодавно також у Івано-Франківську у монастирі Святого Апостола Андрія відбулась спільна Служба Божа для тимчасово переміщених осіб з Луганської та Донецької областей.
Детальніше можна ознайомитись у сюжеті ОТБ Галичина:
{youtube} https://www.youtube.com/watch?v=m5uhob5bceQ {/youtube}
Важливо, щоб ми також усі пам’ятали про переселенців, про наших воїнів на Сході України, які захищають наш мир і спокій… Про те, що війна забирає і руйнує життя багатьох людей…
