Суть даного протистояння, на жаль, заключається лиш в тому, що політичні сили, які приходять до влади, нищать і не чують опозиції, а опозиція сліпо критикує всі, без виключення, кроки влади, і ставить всі можливі палки в колеса державного управління, діючи за лозунгом: “Чим гірше в державі – тим краще опозиції і тим скоріше вона прийде до влади”, тому замість конструктивного діалогу, між опозицією і владою відбувається деструктивне співіснування.
В такій атмосфері що одні, що другі націлюють весь свій потенціал не на розвиток та розбудову держави, а виключно на знищення одне одного… Ми не вміємо визнавати наші помилки і оцінювати досягнення конкурентів, нас тішить тільки чиясь невдача, провали, але при цьому забуваємо, що всі є одним цілим, а об’єднує нас Україна.
І чи ми у владі, чи в опозиції, – кожен наш крок вплине на розвиток цілої країни, відіб’ється не лише в короткостроковій перспективі, а й в майбутньому – на наших дітях і внуках, тому влада повинна прислухатися до опозиції, а опозиція допомагати владі і з обох сторін повинні навчитися як і визнавати свої помилки, так і радіти перемогам не тільки своїм, але і в даному випадку своїх конкурентів, якщо вони націлені на зміцнення і розбудову держави…
