Ці залишки замку ХVІІ ст. розташовані в с. Раковець Городнеківського району Івано-Франківської області. Вони мають статус пам’ятки архітектури національного значення.
Ця фортифікаційна споруда була побудована галицьким підчашим Домініком Войцехом Бєнявським (Беневським) в серед. ХVІІ ст. Точно відомо, що будівництво завершили в 1660 р. Але ще до цього замок встиг відзначитися. Адже в 1657 р. тоді не добудований замок витримав облогу козаків під час Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. В 1667 р. цю будівлю безуспішно штурмували татари. Однак під час походів турків на Річ Посполиту ними було захоплено та зруйновано цю твердиню в 1672 та 1676 рр.
Після свого відновлення Раковецький замок разом з Чернелицьким замком стають стратегічно важливими форпостами Речі Посполитої часів Яна ІІІ Собеського. Важливість цього місця, яяерез яке були постійні військові сутички, виходила з таких факторів: наявність переправи через Дністер (нині її вже нема), запаси провіанту та амуніції. В ХVІІІ ст. замок поступово втрачає свою оборонну рол ь та слугує помешканням. В часи Барської конфедерації 1768 р. ця фортифікаційна споруда згоріла і її вже не нмагалися відновити. В 1840 р. власник Раковця пан Дверницький влаштував на території фортеці поташеву фабрику, але й та невдовзі згоріла. На кінець ХІХ ст. власником замкових руїн став Шмуль Баран. Але тоді ця колись героїчна твердиня являла собою погане враження. Поступово місцеві селяни розібрали залишки оборонних мурів для свої власних потреб. Можна зустріти і досі паркани та будівлі, побудовані із замкового каменю. Є свідчення, що ще в 1960-х рр. зберігалися великі фрагменти оборонного муру, проте , нажаль, цього вже нема.
За планом Замок Беневського був неправильним багатокутником, приблизно 40х60 м. Три башти, які поєднував мур, виступали за периметр: південно-західна, північно-західна та південно-східна. Біля південно-західної башти колись був палац. Науковці також знайшли сліди зведеного моста, великих пивних та природного джерела води. Можливе останній фактор і був вирішальним при обранні мцся для замку. До наших днів збереглися такі руїни Раковецького замку – шестикутна башта і залишки північно-західного муру. Найбільш інтерес для істориків та відвідувачів носить вціліла башта, яка має сім ярусів та арочний вхід з боку дитинця. Вона подібна до башт-доджонів, з цього припускають, що замок міг бути заснований раніше. Кожен ярус башти має щілиноподібні та квадратні бійниці.
Щодо оборонного муру, то його стіни були товщиною в 1, 7 м та висотою 9 м. На мурах знаходилися бойові яруси з бійницями. Цікаво, що руїни Раковецького замку тільки випадково врятувалися від місцевих жителів. Вціліла башта досить незручно для них розташована: згори до неї важко добратися, а знизу ще важче витягти цеглину, оскільки є можливість що вся споруда впасти може на «Руйнівників».
Для туристів та подорожуючих
Раковецький замок (Замок Беневського, названий на честь засновника) входить до 100 чудесних замків, палаців та фортець України.
Координати: 48°48’11” пн. ш. 25°18’4″ сх. д
Добратися до цієї пам’ятки можна залізничним транспортом – ст. Городенка, відстань до замку – бл.20 км. Або на авто: дорога в ліву сторону від траси Тлумач–Горденка, через с. Олієво-Королівка.
{gallery}zamok R{/gallery}
