Ще одна болюча тема нашого суспільства, викорінити яку не вдається вже більше як півстоліття, звичайно не могла не торкнутися Верховинського району.
Та якщо ще в 70-90-х роках молоде покоління більше цінувало на вечорах молоді в сільських клубах танці, музику, знайомства, живе спілкування з однолітками та відпочинок врешті-решт, то вже наприкінці 2000-х і зараз цінності зовсім інші. Насамперед, це брудна лайка, образи, горілка, розбавлена пивом, ну і, звичайно, мордобій.
Проводити сільські дискотеки я почав наприкінці 90-х років. Дуже любив займатися цією справою і в школі. Знайомий з цією “кухнею” не з чуток, а знаю її зсередини. За часів своєї юності, так звані сільські кулачні бої теж були не рідкість, але мали вони тоді тверде підґрунтя, завжди було зрозуміло, за що і чому виникла бійка. Зараз же б’ють по пиці тільки тому, що ти просто не так подивився чи не сподобався. А якщо ти з іншого села і не дуже сучасно одягнутий, ти вже в зоні ризику і повинен бути напоготові, бо є велика вірогідність, що цього вечора “схлопочеш пілюль”, пишуть Франківчани з посиланням на сайтВерховини.
В ті бурхливі 90-ті, які б вони лихі не були, молодші хлопці навіть близько не підходили до старших, це навіть була неповага, а усвідомлення того, що там тобі робити нічого, у тих людей інші інтереси, своя компанія і вони для тебе недоступні. Зараз молоді “бички” не зважають ні на що. Є собі такі своєрідні групки, перші в яких так звані “хоробрі зайці”, які готові зачепити, образити, щосили гушнути і втекти. Потім до роботи беруться 5-6 піраній, які усі разом товчуть щосили одного і лиш тільки за те, що їм не сподобалась зачіска чи стрижка бідолахи. Далі ще унікальніше: в складі цих озвірілих груп зустрічаються цілком адекватні люди в реальному житті. Є серед них навіть ті, які навчаються на міліціонерів та охоронців. В цьому випадку так і хочеться двох останніх відправити на Схід країни, щоб вони там відточували свою бойову майстерність.
Зрозуміло, що у мої часи не було айфонів, інтернету, такого різноманіття музичних кліпів і танців. Але ж горілка, пиво і вино були завжди, та дістати тоді алкоголь було дуже важко. Всі магазини були зачинені з 22-00 год. Пляшку горілки треба було цупити з домашнього холодильника і ще за два дні до дискотеки нести до схованки. Сьогодні спиртне можна знайти без проблем, власники сільських кафе чуючи, що в селі данці, миттєво змінюють свій режим роботи, заклади перетворюються на цілодобові і різноманіття видів спиртного на прилавках б’є всі рекорди.
Сучасна молодь поки не нахлещиться оковитої та не поблючутарит нею в стаканах, до клубу ані на крок. Ще не так давно дівчинка з цигаркою викликала у всіх хлопців принаймі огиду та зразу ж відносилась до категорії легкодоступних. Зараз це норма. Уже та, яка не палить, рахується якоюсь несучасною та старомодною – на сільських дискотеках це особливо помітно. На жаль, працівник культури, який один на один залишається вечором з усіма цими п’яними та непередбачуваними твариноподібними, ризикує не тільки здоров’ям, але й роботою. Не дай Бог когось заб’ють до смерті підупивші молодики – такий ризик існує завжди.
Колись за часів “червоної” епохи існували дружинники – це прості громадяни, які носили пов’язки з відповідним написом і відповідали за порядок під час організації вечорів для молоді. Потім в перші роки незалежності в сільських клубах чергували міліціонери та вже скоро вони з’являлися там все менше і менше. Зараз представників правових органів на таких масових заходах можна лиш побачити, коли диско-вечори проходять на великі державні свята (і то не завжди), або ж після концертів відомих артистів чи КВК.
Ну і напевно, ще одна з найбільших проблем – виховання сучасної дитини не тільки в сім’ї, а й в школі – відіграє неабияку роль. Бо зараз, крім посоловівших очей молодих людей, можна почути від них надкріпке слівце, отримати штурхана, а про сміття з окурків, обгорток та пачок з-під чіпсів та сигарет, і неймовірну кількість пляшок та банок, що залишаються після дискотек, навіть говорити не хочеться…
