Мабуть, не варто, вкотре наголошувати на тому, що діюча міська влада Івано-Франківська нераціонально і неадекватно підходить до питання розподілу бюджетних коштів Івано-Франківська, оскільки так було і в період минулої каденції, а ключові персонажі залишились ті самі…
Та все ж, є одне питання, яке, всупереч здоровій логіці, зовсім не цікавить команду “Марцінківа і Ко”, хоча і несе смертельну загрозу для мешканців міста. Мова йде про щурів, кількість яких з кожним роком зростає у геометричній прогресії по всій території обласного центру Прикарпаття.
Якщо раніше щурі дислоковувались, переважно, в підвалах, то сьогодні гризунів можна зустріти будь-де: на дитячому майданчику, біля під’їзду, в дворі і, особливо, біля смітників, де й черпають свою наснагу “вороги Лускунчика”.
До слова, гризуни – природні носії зоонозних інфекцій, тобто їх збудники циркулюють, як правило, серед гризунів, а в організм людини потрапляють випадково, викликаючи при цьому серйозні захворювання, такі, як: чума, туляремія, лептоспірози, тріхінелленз, сальмонельози, псевдотуберкульоз, хоріоменінгіт і т.д.). Щур – це досить великий, активний і агресивний гризун, чудово пристосований до життя. Щур має гризти постійно – навіть дводенний пост буде для нього смертельний. Окрім продуктів харчування, він їсть дошки і траву, прогризає метал і активно знищує електроізоляцію. Щур чудово орієнтується в найзаплутаніших підземних лабіринтах навіть із зав’язаними очима і обрізаними вусами.
Та, як не прикро це констатувати – меру з поплічниками байдуже, і чомусь дуже напрошується картинка з Вінні Пухом (в ролі якого виступає міський голова), який наспівує рімейк на пісню з м/ф: “В голові моїй бруківка, да-да-да”…
