Верховна Рада підтримала указ президента Петра Порошенка про часткову мобілізацію.
За це проголосували 232 депутати. Згідно з пояснювальною запискою, “необхідність прийняття рішення про часткову мобілізацію зумовлена поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території РФ поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України”.
Мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності названим Указом.
Отже, війна на сході України триває. Незаперечний факт підтримки російською владою і більшою частиною населення «ополченців», а по суті сепаратистів, які ведуть бойові дії проти «київської хунти» уже здобув термін «гібридна війна». Росія нарощує на кордоні з Україною військову техніку та солдатів, закидає в Україну важке озброєння, деверсантів під командуванням представників професійних спецслужб, російськими військами окуповано український Крим. По суті, в Україні триває неоголошена війна з Росією. Однак її досі називають антитерористичною операцією. І не тільки в Україні. Хоча, визначення терміну «тероризм» — питання проблемне, оскільки в наш час існує понад 100 визначень цього явища. Однак жодне з них не підтримане міжнародною спільнотою як загальновизнане. Визнати ж війну війною означатиме інші правила гри. Вступають в силу інші закони, інша відповідальність, інша правова та військова допомога, інші зобов’язання. Не лише зовнішні, але й внутрішні. Хоча б що стосується сил, до чиїх обов’язків входить боротьба з тероризмом. Зазвичай, це загони спеціального призначення в структурах СБУ та МВС. І мобілізація військовозобов’язаних громадян тут, здавалося б, ні до чого.
В Україні з дня на день очікували оголошення чергової хвилі мобілізації для участі в АТО. За чутками поширено «рознарядки» щодо надання кожним районом певної кількості людей мобілізаційного віку. Причому, за тими ж чутками, розпорядження про набір військовозобов’язаних стосувалося чомусь лише західно-українських областей.
Родичі потенційних військовозобов’язаних цілком справедливо ставлять питання за що і за кого мають гинути їхні діти, чоловіки, батьки, в той час, коли дорослі чоловіки зі східних областей держави у статусі біженців. За неофіційною інформацією, поширеною в соціальних мережах, в Івано-Франківській області видано 17 тисяч повісток. Зокрема, у с. Микуличин Яремчанської міськради, згідно оприлюдненої інформацію, 200 чоловіків отримали повістки, у с. Маркова Богородчанського району – 800 повісток, с. Солотвин Богородчанського району – 300 повісток, у Івано-Франківську – 1200 повісток, на Рожнятівщині – 1500 повісток. І це тільки на Прикарпатті. І хоча, за повідомленнями силовиків, зараз у зону АТО готуються відбути близько сотні працівників СБУ та дві сотні працівників МВС, це мізер на тлі того, що в Україні є сотні тисяч військових ЗСУ, міліціонерів, десятки тисяч працівників СБУ. Разом – півмільйона озброєних людей, які у своєму житті нічого не виробляють, окрім того, що мають захищати життя і спокій громадян. Зараз у зоні АТО воюють 40 тисяч вояків. А частина Донецької міліції взагалі перейшла на бік сепаратистів.
Не дивно, що по Івано-Франківщині прокотилися акції протесту. Городенківщина, Брошнів-Осада, сьогодні – Богородчани та Івано-Франківськ. Родичі чоловіків, яким прийшли повістки, виступають проти необґрунтованої мобілізації.
Протести були й в інших областях – на Львівщині, чи, наприклад, у Чернівецькій області, де місяць тому родичі мобілізованих до участі в АТО перекривали автошляхи на Румунію та до Києва, вимагаючи від влади повернути чоловіків додому.
На протести громад влада на місцях поки що не дала чіткої реакції. До прикладу, на офіційному сайті Івано-Франківської ОДА 21 липня 2014 року вміщено повідомлення про те, що в області лише «проводяться заходи для інфраструктурного забезпечення на випадок можливої мобілізації». Тобто, судячи з цієї заяви, отримані повістки – це лише «ревізія в обороноздатності країни, як сказано в повідомленні». Тобто, польові збори, навчання, перепідготовка, вдосконалення навичок. Повторюють ці слова керівника ОДА А. Троценка у військовому комісаріаті області. Там заявляють, що те, що відбувається – це лише «підготовча робота на випадок, якщо мобілізацію все-таки буде оголошено… викликають до військових комісаріатів, звіряють місце їхнього проживання, номери телефонів, уточнюють місце їх роботи, спеціальність. Люди також проходять медичну комісію. Все це робиться для того, щоб в разі, якщо буде оголошено мобілізацію, забезпечити максимально оперативну подачу мобілізаційних ресурсів у ті військові організми, які їх потребують. Однак, громада не вірить. Люди вважають, що зібраних чоловіків уже не відпустять додому. І погрожують перейти до більш рішучих дій.
Важливим є також інший аспект. Лише нещодавно влада заявила про підвищення пенсій сім’ям загиблих учасників АТО та надання самим бійцям статусу учасника бойових дій. Але ще кілька місяців тому про це навіть мова не йшла. Згадати хоча б трагедію під Слов’янськом, де загинули шестеро прикарпатських спецпризначенців. Родичі вимагали від влади розслідування обставин трагедії, оскільки були впевнені, що інформацію про гелікоптер і генерала Кульчицького здали. Крім того, вважають, що так оперативно спецпризначенців вирішили евакуювати з місця дислокації, щоби не дати їм статусу учасника бойових дій, для отримання якого потрібен певний термін перебування у зоні конфлікту. Додамо до цього повідомлення про те, що нібито діагнози та причини смерті вказуються навмисно не ті і розходяться з реальними. Звичайно, все це потребує перевірки і прозорості. Адже прозорості і чесності вимагали від влади українці під час революції гідності.
До речі, щодо технічного забезпечення. Попри загальноукраїнську акцію збору коштів для війська, досі із зони АТО надходять тривожні повідомлення про те, що нашим хлопцям бракує елементарного – бронежилетів, тепловізорів, оптики. Матері, жінки вимагають від влади належно забезпечувати їхніх дітей відповідним захистом, необхідним обладнанням, харчуванням, у протилежному випадку вимагають повернути дітей додому.
Своє бачення так званої «мобілізаційної лихоманки», має Партія розвитку України. Його озвучив член Політради Партії розвитку України Володимир Клюс: «Партія розвитку України висловлює своє занепокоєння указом «Про часткову мобілізацію». За словами секретаря РНБО Андрія Парубія, мобілізація буде здійснюватися терміном на 45 днів. Проте, ми бачимо, що наші громадяни, яких було мобілізовано ще у травні місяці, до цього часу не пройшли ротацію. Взагалі, щодо питання ротації ми з обуренням констатуємо факт невідповідності одна одній заяв вищих посадових осіб. Так, Андрій Парубій заявив, що в разі необхідності буде проведена ротація тих солдат, «які вже інколи по кілька місяців є на передовій». На думку Партії розвитку, така необхідність назріла давно про що свідчать масові протести родичів військовослужбовців та ситуація, яка склалася з солдатами 72-ої бригади. Водночас перший заступник голови АП Генадій Зубко зазначає, що указ про часткову мобілізацію не передбачає ротації учасників АТО. Таким чином, влада суперечить сама собі і вводить громадськість в оману. Партія розвитку України закликає Верховну Раду поставитися відповідально до існуючої проблеми. Ми вимагаємо, аби в Указі було чітко прописано питання ротації та надання гарантій мобілізованим українським громадянам перебування в зоні АТО не більше 45 днів».
Звичайно, мова не йде про те, що ставати на захист своєї країни від зовнішнього агресора не треба. Але українці мають чітко усвідомлювати, з чим вони мають справу, а точніше, яку гру ведуть можновладці у вищих політичних колах. Люди, які перебувають на передовій, не розуміють тонкощів політики, вони бачать перед собою зброю, яка стріляє на смерть.
