Роман Кравець. Декларації і програми. (Ексклюзивний матеріал.)

У центральній виборчій комісії справжній аншлаг. Впродовж останніх тижнів її двері відчинилися щонайменше 46 разів – за попередніми даними, саме така кількість заяв надійшла...

У центральній виборчій комісії справжній аншлаг. Впродовж останніх тижнів її двері відчинилися щонайменше 46 разів – за попередніми даними, саме така кількість заяв надійшла до комісії від охочих стати президентом.

Половині з них ЦВК відмовила в реєстрації. Кількість потенційних президентів вражає. На сайті Центрвиборчкому зареєстровано 23 учасники перевиборів. Приміром, на вибори президента 2010 року було зареєстровано 18 кандидатів. Серед претендентів чимало знайомих облич. Найперше йдеться, звичайно, про Петра Порошенка та Юлію Тимошенко. Саме цим двом соціологи пророкують зустріч у другому турі. Та, врешті, це вже мало кого дивує.

Цікавішими є інші кандидати. В бюлетенях з’являться неочікувані прізвища: Королевська, Царьов, Бойко, Кузьмін, Добкін, Ярош, Богомолець та інші. У кожного з вище згаданих свої причини подаватися кандидатом на найвищу посаду в державі, та це вже розмова іншого калібру. Поки простолюд вирішує за кого віддати голос, варто нагадати про дві речі, за допомогою яких можна зробити маленькі висновки стосовно правдивості та чесності кандидатів. Ці речі нерідко залишаються непоміченими виборцями – ідеться про декларації та програми кандидатів в президенти України. Висвітлювати декларації та програми усіх претендентів немає змісту, звернемо увагу на найбільш популярних претендентів. В поле зору беремо тільки доходи та банківські рахунки – все інше є на сайті ЦВК.

Нижче інформація з документів, які кандидати подали до Центрвиборчкому. Безбарвною виявилася декларація Юлії Володимирівни. Згідно з документом, Тимошенко володіє всього-на-всього 180 тисячами гривень. Що цікаво, жодного члена своєї сім’ї пані Тимошенко в ній не згадала. Попри доволі стриману декларацію, Тимошенко балансувала у своїй програмі кандидата в президенти. У ній екс-прем’єр обіцяє підвищити витрати на оборону України та держзамовлення для армії до 5% ВВП. Претендент на найвищий пост держави дає слово підписати до кінця 2014 року в повному обсязі Асоціацію з Європейським союзом, включно з безвізовим режимом та , як не дивно, домогтися членства в ЄС. До цього, пані Тимошенко планує ратифікувати Римський статут «для забезпечення Україні права звернення в Міжнародний кримінальний суд у м. Гаага».

Окремим пунктом значиться Крим. Так, кандидат в президенти зобов’язується повернути АРК Україні і добиватися компенсації за завдані збитки Україні. Далі Тимошенко пропонує зняти недоторканість народних депутатів, суддів та президента України, запровадити механізм імпічмента президента. Народні депутати будуть зобов’язані декларувати свої доходи щомісяця, а утримання влади скоротиться.

На скільки і яким чином – не вказано. Стосовно корупції – ситуація взагалі інтригуюча. Згідно зі своїм планом, екс-прем’єр хоче запровадити право на провокацію хабара незалежному Національному антикорупційному бюро. Як воно виглядатиме в житті – уявити складно. Юлія Володимирівна повернулася до питання про податок на розкіш – такий податок братимуть не лише з фізичних, а й з юридичних осіб.

Далі цікавіше. Тимошенко змусить сплачувати податки олігархів – у повному обсязі! І нa кінець – статус української мови збережеться як єдина державна. *** Абсолютно протилежна картина з декларацію у кандидата Петра Порошенка. Якби Петро Олексійович записав лише свою зарплату, яка згідно з документом, склала 240 338 гривень, або, навіть, 10 мільйонів – було б, як мінімум, смішно. За минулий рік його дохід склав – 51 837 681 гривень, сім’ї – 52 319 гривень. На банківських рахунках власник «Рошену» зберігає 114 014 623 гривень, його родина – 105 438 гривень. «Жити по новому» – так назвав свою передвиборчу програму Петро Порошенко.

Кандидат,підтриманий «Ударом», обіцяє стати гарантом збереження парламентсько-президентської форми правління, за якої уряд формується коаліцією фракцій та депутатами. Кандидат пише, що до кінця 2014 року потрібно провести перевибори до парламенту. За планом Порошенка, в регіонах виконавча влада належатиме не губернаторам, а обласним радам, які визначатимуться «обраними людьми». Вибори міських голів Петро Олексійович пропонує проводити у два тури, «щоб на ці посади потрапляли люди, які мають підтримку більшості». Єдина державна мова – українська, хоч паралельно російська і інші мови будуть розвиватися. Окрему увагу претендент звертає на ЗМІ. «Створення суспільного телебачення є на порядку денному як невідкладне питання», – наголошує Порошенко.

До слова, Петро Олексійович є власником 5 каналу, який не зовсім схожий на суспільне телебачення, адже кандидат часто-густо використовує його на потреби власного рейтингу. Окрім цього, власник «Рошену» обіцяє вже до кінця року безвізовий режим з Європейським Союзом.

Не забув український мільярдер і про Крим. «Пріоритетом стануть політична та дипломатична боротьба за повернення Криму, збереження цілісності України», – зазначає Порошенко. Насамкінець, кандидат у президенти обіцяє майбутній вступ до ЄС та енергетичну незалежність України.

*** Кандидат у президенти від Партії регіонів Михайло Добкін за минулий рік заробив доволі непогано – 21 095 921 гривень. Його родина трохи менше – 17 942 939 гривень. На банкіському рахунку Михайла Марковича знаходиться 98 882 гривні, на сімейних рахунках – 171 000 гривень. «Я виступаю за якнайшвидше відновлення дружніх відносин із РФ в усіх сферах», – пише Добкін у своїй передвиборчій програмі. Екс-губернатор, як ніхто інший, має дар до викладу своєї програми. Таку здатність він продемонстрував у 2005 році, коли записував передвиборчий ролик до виборів міського голови Харкова. «Текст по-дебильному написан» свого часу став хітом в інтернет просторі. На жаль, у текстовій формі всього не передаси. У президентській програмі Михайло Маркович обіцяє закріпити права російської мови в Україні, більше того – він захищатиме спільну українсько-російську історію, культуру, традиції.

«Вважаю, що федералізація країни – єдиний вірний шлях збереження цілісності України», – запевняє кандидат в президенти. Добкін хоче змінити Коституцію України для передачі «необхідної влади» місцевому самоврядуванню і місцевій державній владі.

Також «регіонал» планує змінити Конституцію для проведення виборів губернаторів та суддів за відкритим голосуванням. Претендент на найвищий пост в державі рятуватиме економіку за підтримки Митного Союзу. Михайло Марковича дає слово посилити відповідальність за акти вандалізму щодо храмів, збереже безкоштовну медичну допомогу для соціально незахищених, у навчальних закладах створить самоврядування та фінансову самостійність і так далі. В останньому пункті екс-губернатор обіцяє призупинити строкову службу і перевести армію на контракт.

*** Якби існувала премія «НАЙБІДНІШИЙ КАНДИДАТ», беззаперечну перемогу б здобув лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош. Минулого року він не заробив ані копійки. Як випливає з декларації Яроша, його родина за 2013 рік заробила 803 гривні. Ще раз – 803 гривні! Ані Дмитро Анатолійович, ані його сім’я минулого року жодних банківських заощаджень не мали.

Щедрішим лідер ПС виявився у своїй програмі. Логічно, що Ярош обіцяє піклуватися про українську армію: утричі збільшить на неї видатки, відновить ядерний статус України, оголосить повну мобілізацію професійного війська та Нацгвардії. Дмитро Анатолійович, напевне, єдиний, хто зобов’язався захищати інформаційний простір проти антиукраїнських ЗМІ. Далі він говорить про люстрацію чиновників, зменшення видатків на держапарат. Бізнес часів Яроша зацвіте – кількість податків зменшиться до трьох: з доходів фізичних осіб – 10%, з прибутку – 7%, на інвестиційну діяльність – 5%. І,власне, родзинка – запровадиться антимономольна політика на повалення всевладдя олігархів.

Новація, яку запропонував ПС – це підтримка повернення на батьківщину громадян України,які проживають за кордоном. Підтримка повернення! Окрім усього, Ярош зобов’язується до: співпраці з ЄС в рамках угоди про Асоціацію, забезпечення безвізового режиму з ЄС із офіційним працевлаштуванням в країнах союзу, взаємодія з НАТО для безпеки нашої країни.

*** Одіозний Олег Царьов за минулий рік заробив лише 234 149 гривень, його родина – 1 834 792 гривень. Очевидно, Олег Анатолійович не довіряє банківським системам, адже, за декларацією, банківських рахунків у нього немає. Натомість, як не дивно, у нормальних стосунках з грошовими скарбницями перебувають його рідні, на їхніх рахунках – 508 676 гривень. Програма претендента на пост глави держави Олега Царьова невелика. Він збирається провести перевибори до ВР за системою відкритих партійних списків та зняти недоторканість з обранців. Царьов обіцяє відокремити бізнес від політики, мовляв, олігархи мають бути позбавлені можливості тримати кишенькових політиків. Якщо інші кандидати говорили про безвізовий режим з ЄС, «регіонал» пішов далі – потрібно боротися за безвізовий режим по всьому світі. Як не смішно, та він дає слово закріпити неможливість власників ЗМІ втручатися в редакційну діяльність колективів та підняти відповідальність журналістів за поширення неправдивої інформації.

*** Якщо бути щирим, найбільш правдоподібною декларацією видається документ кандидата в президенти Ольги Богомолець. Але й тут не обійшлося без але. За минулий рік Богомолець заробила 3 311 400 гривень, її сім’я – 1 157 764 гривень. Варто зазначити, що раніше Ольга Вадимівна заявляла, що їй не вистачає грошей для участі на виборах і закликала долучатися до збору коштів небайдужих. На рахунках у Богомолець 229 886 гривень в одному банку і 49 960 гривень в іншому. У членів сім’ї теж є гроші в різних банках – 500 000 гривень,125 743 гривень, 103 745 гривень та 23 496 гривень. Програма кандидата у президенти Ольги Богомолець розпочинається з клятви. У програмі вона обіцяє перевибори до парламенту та новий уряд, «який займе активну, миротворчу, євроінтеграційну зовнішню і внутрішню політику». Далі, як завжди: подолання і унеможливлення корупції, захисту і розбудови справедливої, успішної, соціально відповідальної та економічно незалежної держави і так далі. Претендент на пост глави держави хоче ініціювати прийняття закону України про Майдан, як інструмент громадянського впливу на владу. Що за закон і як він впливатиме на владу – не вказано. В переліку обіцянок є розвиток вітчизняного виробництва, справедливі умови великого, середнього та малого бізнесу, а також умови для повернення трудових мігрантів в Україну. Вкінці пані Богомолець говорить про боротьбу з політичною корупцією та залежністю від олігархів.

*** Якби там не було і хто б не став президентом – ми повинні контролювати політиків. Найважливіше пильнувати нового главу держави. Межигір’я, пафос, золоті батони і обман більше не в моді. Одне слово – незабаром вибори.

Роман Кравець

Категорії
Аналітика
Новини
Loading...